Головна / Продукція / Опори ЛЕП / Висота опор ЛЕП за класами напруги 35–750 кВ: таблиця

Опори ЛЕП

Висота опор ЛЕП за класами напруги 35–750 кВ: таблиця

Висоту опори ЛЕП (високовольтної лінії) визначає не один лише клас напруги: багато залежить від типу опори (анкерно-кутова, проміжна чи перехідна) і від конкретного шифру. Нижче — діапазони висот із нашого асортименту типових решітчастих опор 35–750 кВ, окремо за класами напруги й за типами опор.

Висота опор ЛЕП за класами напруги 35–750 кВ: таблиця

Діапазон висот за класами напруги

У таблиці наведено висоту до низу траверси, саме так її подано в каталозі типових опор. Повна висота конструкції з тросостійкою й блискавкозахистом помітно більша; цю цифру беріть із типового проєкту потрібного шифру.

Клас напругиВисота до низу траверси, м
35 кВ10,0–19,5
110 кВ10,5–67,5
220 кВ10,5–79,0
330 кВ10,7–81,0
500 кВ17,0–100,0
750 кВ20,0–45,0

Діапазон охоплює шифри нашого каталогу типових опор для кожного класу: анкерно-кутові (У), проміжні (П) і перехідні (ПП), включно з прибавками висоти («+5», «+9» тощо). У класі 500 кВ не враховано шифри з двома значеннями висоти («12 та 17» тощо) — їх наведено в каталозі. Повний перелік шифрів з висотою й масою кожного — у статті Типові опори ЛЕП 35–750 кВ.

Висота за типами опор

Ті самі шифри, але розкладені за типом опори. У кожному класі найнижча опора анкерно-кутова; найвищі в класах 110–500 кВ — перехідні.

Клас напругиАнкерно-кутові (У), мПроміжні (П), мПерехідні (ПП), м
35 кВ10,0–19,511,0–15,0—
110 кВ10,5–24,515,0–23,037,5–67,5
220 кВ10,5–24,515,0–30,538,0–79,0
330 кВ10,7–24,717,5–31,240,0–81,0
500 кВ17,0–30,024,0–42,040,0–100,0
750 кВ20,0–35,028,8–45,0—

Висота — до низу траверси, з прибавками висоти. Тире — у нашому каталозі для цього класу такого типу опор немає. У класі 500 кВ не враховано шифри з двома значеннями висоти.

Чому в межах одного класу напруги буває дуже різна висота

У класах 110–500 кВ найвищі опори — перехідні: їх ставлять там, де лінія перетинає річки, яри чи інші лінії. У класах 35 і 750 кВ перехідних опор у нашому асортименті немає, тому найвищими там стають опори з найбільшою прибавкою висоти для складного рельєфу.

Найнижчі в кожному класі — анкерно-кутові опори без прибавки висоти. Найнижча проміжна опора того самого класу вища за найнижчу анкерно-кутову.

Верхня межа діапазону для 750 кВ нижча, ніж для 500 кВ, і це не помилка: у нашому асортименті для 750 кВ менше типів опор, а перехідних і надвисоких варіантів немає зовсім.

А що з лініями 0,4–10 кВ

Для розподільних ліній 0,4–10 кВ зазвичай ставлять дерев’яні або залізобетонні опори (СВ-95, СВ-105 тощо). Це інший тип конструкції, поза нашим асортиментом решітчастих опор, тому висот таких опор тут немає.

Довжину залізобетонної стійки видно з позначення: число в ньому — довжина в дециметрах. СВ-95 — стійка 9,5 м, СВ-105 — 10,5 м, СВ-110 — 11 м.

Для цих ліній ми виготовляємо металеві траверси, оголовки й кронштейни: див. Конструкції для ПЛ 0,4–10 кВ. Для ліній 6–10 кВ робимо ще й сталеві багатогранні опори: Сталеві багатогранні опори ПЛ 6–10 кВ.

Багатогранні опори як альтернатива решітчастим

Таблиці вище стосуються типових решітчастих опор. Для ліній 6–220 кВ ми виготовляємо також багатогранні опори: це одна компактна стійка із замкненим профілем і гарячим цинкуванням. Вона менш схильна до корозії й вандалізму, а під фундамент їй потрібно менше площі, ніж широкій базі решітчастої опори. Чим відрізняються багатогранні, решітчасті та залізобетонні опори, докладно — у статті Опори ЛЕП: багатогранні, решітчасті чи залізобетонні.

Приклади за класами напруги: ПЛ 35 кВ, ПЛ 110 кВ, ПЛ 220 кВ.

Як висота опори пов’язана з прогоном і фундаментом

Вища опора, як правило, дає й більший прогін до сусідньої: за тих самих проводів і навантажень висока точка підвісу дає змогу витримати потрібний габарит проводу до землі на більшій відстані. Зате в основі такої опори зростає вітровий момент, тож фундамент під неї потрібен більший і глибший. Від чого залежить конкретна довжина прогону, читайте в статті Відстань між опорами ЛЕП.

Приклад підбору висоти проміжної опори 110 кВ

Умовний приклад за спрощеною схемою; реальні значення дає проєкт лінії. Беремо населену місцевість, рівний рельєф, найбільшу стрілу провисання нижнього проводу f = 6 м і гірлянду ізоляторів з арматурою λ = 1,5 м. Найменша висота проводу над землею для 110 кВ у населеній місцевості — 7 м за ПУЕ (ред. 2026 р.), табл. 2.5.33 (див. також Відстань між опорами ЛЕП).

Висоту до низу траверси з каталогу типових опор наближено беремо за висоту точки підвісу гірлянди нижнього проводу. Тоді потрібна висота до низу траверси: 7 + 6 + 1,5 = 14,5 м. На опорі заввишки 15 м найнижча точка проводу опиняється на 15 − 1,5 − 6 = 7,5 м над землею, тобто запас лише 0,5 м. Наступна висота проміжних опор 110 кВ у каталозі — 19 м (наприклад, П110-1): 19 − 1,5 − 6 = 11,5 м, запас 4,5 м.

Це спрощення: висота до низу траверси за каталогом не збігається з фактичною висотою точки підвісу гірлянди, тому проєкт враховує ще положення траверс, рельєф під проводом і запас на неточності.

Чек-лист і типові помилки

  • габарит до землі й перетинів за чинною редакцією ПУЕ;
  • стріла провисання, довжина гірлянди, перепади висот на трасі;
  • прибавка висоти й фундамент під вищу опору.

Типова помилка — плутати висоту до низу траверси (саме так її наведено в каталозі) з повною висотою опори. Ще одна — сприймати діапазони з таблиць як нормативну вимогу.

Висота опори й ціна

Від висоти залежать маса опори, діаметр стійки й фундамент, а з ними й вартість. У межах одного класу напруги ціна може відрізнятися в кілька разів. Орієнтовні ціни за класами напруги — на сторінці Ціна опор ЛЕП.

Найменша висота проводу над землею за ПУЕ

Висоту опори добирають під габарит. За ПУЕ (редакція 2026 р.) у нормальному режимі нижній провід за найбільшої стріли провисання не повинен бути ближче до землі, ніж зазначено в таблиці (найменша відстань, м).

Клас напругиНаселена місцевістьНенаселенаВажкодоступнаНад проїзною частиною дороги
35 кВ7657
110 кВ7657
150 кВ7,56,55,57,5
220 кВ8768
330 кВ117,56,58,5
500 кВ15,5879,5
750 кВне дозволено121016

ПУЕ (ред. 2026 р.): табл. 2.5.33 і п. 2.5.171 — населена місцевість; табл. 2.5.30 і п. 2.5.160 — ненаселена й важкодоступна; табл. 2.5.46 і п. 2.5.216 — проїзна частина доріг усіх категорій. Лінії 750 кВ у населеній місцевості прокладати не дозволено (п. 2.5.169). Класу 150 кВ у каталозі типових опор немає, цей рядок узято лише з ПУЕ. Остаточні значення для конкретної лінії проєктувальник бере з чинного тексту ПУЕ.

Маса опор за висотою й типом

У таблиці — найлегша й найважча опора кожного класу й типу з нашого каталогу типових опор (маса без цинкового покриття, т), за тими самими шифрами, що й діапазони висот вище.

Клас напругиАнкерно-кутові (У), тПроміжні (П), тПерехідні (ПП), т
35 кВ1,6–6,81,5–2,3—
110 кВ3,2–14,61,9–6,829,9–58,5
220 кВ6,2–23,42,8–10,433,7–79,9
330 кВ10,5–38,34,5–12,065,3–142,8
500 кВ12,1–35,86,3–22,988,3–206,3
750 кВ29,5–67,610,7–27,6—

З цинковим покриттям маса трохи більша; повні дані за шифрами — у статті Типові опори ЛЕП 35–750 кВ. Тире — у нашому каталозі такого типу опор для класу немає.

Скільки маси додає кожен метр висоти

Беремо шифри 110 кВ, для яких каталог дає по кілька висот (як і вище, це висота до низу траверси), і ділимо приріст маси на приріст висоти.

ШифрВисота до низу траверси, мМаса без цинку, кгПриріст на 1 м, кг
У110-1 (анкерно-кутова)10,5 → 24,55040 → 11 299≈ 447
П110-1 (проміжна)19 → 231895 → 2469≈ 144
ПП110-1 (перехідна)37,5 → 67,529 863 → 54 239≈ 813

Приклад розрахунку для У110-1: (11 299 − 5040) ÷ 14 ≈ 447. Це середнє по шифру, а не норма: для кожної висоти каталог дає окреме значення маси. Для П110-1 у каталозі лише дві висоти, 19 і 23 м.

Оновлено:

Поширені запитання про висоту опор ЛЕП

Яка найменша висота опори ЛЕП 110 кВ?

У нашому асортименті 10,5 м до низу траверси (анкерно-кутові У110-1 і У110-2 без прибавки висоти). Проміжні опори 110 кВ починаються від 15,0 м, перехідні — від 37,5 м.

Чому найвища опора 750 кВ виходить нижчою за найвищу опору 500 кВ?

Річ у складі каталогу: перехідних опор 750 кВ у ньому немає, а для 500 кВ вони сягають 100 м. Якщо порівнювати опори одного типу, опора 750 кВ вища за опору 500 кВ: анкерно-кутові 20,0–35,0 м проти 17,0–30,0 м, проміжні 28,8–45,0 м проти 24,0–42,0 м (див. таблицю за типами опор).

Де подивитися висоту й масу опори за її шифром?

У статті Типові опори ЛЕП 35–750 кВ. Там кожен шифр наведено з висотою до низу траверси та масою без цинкового покриття й із покриттям.

Чи однакова мінімальна висота проводу над землею на всій трасі?

Ні, вона залежить від місцевості. За ПУЕ (ред. 2026 р.), табл. 2.5.33 і 2.5.30, найменша висота проводу 110 кВ над землею — 7 м у населеній, 6 м у ненаселеній і 5 м у важкодоступній місцевості.

Чи можна взяти найвищу опору про всяк випадок?

Зазвичай не варто. Вища опора важча й дає більший вітровий момент в основі, тож їй потрібен більший фундамент. Висоту добирають розрахунком за потрібним габаритом.

Скільки важить проміжна опора 110 кВ заввишки 19 м?

За каталогом П110-1 з висотою до низу траверси 19 м важить 1895 кг без цинкового покриття й 1969 кг із покриттям. Проміжні опори 110 кВ у каталозі — від 1,9 до 6,8 т, залежно від шифру.

Як маса опори залежить від висоти?

Зростає, але не однаково для різних типів: за каталогом кожен додатковий метр додає близько 447 кг до У110-1, 144 кг до П110-1 і 813 кг до ПП110-1.

Розрахунок вартості за вашими параметрами

Надішліть параметри — розрахуємо вартість і терміни.

+38 (050) 685-93-45Розрахунок вартості