Відстань між опорами ЛЕП: від чого залежить довжина прогону

Чому немає фіксованої таблиці прогонів

Правила улаштування електроустановок (ПУЕ) у редакції 2026 р. (частина про повітряні лінії електропередавання напругою понад 1 кВ) не встановлюють довжину прогону як фіксоване число за класом напруги. Замість цього ПУЕ задає методику розрахунку, у якій враховано стрілу провисання проводу, вітрові й ожеледні навантаження та коефіцієнти надійності залежно від висоти опори, типу місцевості й розрахункового періоду повторюваності кліматичних впливів. Редакцію ПУЕ 2017 р. (наказ від 21.07.2017 № 476) замінила редакція 2026 р. (ПУЕ:2026). Наведені тут значення перевірено за її текстом, а остаточні значення для конкретної лінії проєктувальник бере з чинного тексту.

Це означає, що навіть для однієї й тієї самої напруги прогін може суттєво відрізнятися залежно від марки й перерізу проводу, вітрового району, типу опор і рельєфу траси.

Довжина анкерної ділянки: що обмежує ПУЕ

Фіксованої довжини прогону ПУЕ не дає, а ось відстань між анкерними опорами, тобто довжину анкерної ділянки, обмежує (п. 2.5.135). Де саме ставити анкерні опори, визначають умови спорудження й експлуатації лінії та умови роботи самої опори. Верхні межі залежать від напруги, способу кріплення проводів і місцевості:

Значення з ПУЕ (ред. 2026 р.), п. 2.5.135. Це верхні межі для проєкту, а не типові відстані. У гірській чи сильно пересіченій місцевості в районах за ожеледдю 3 і більше анкерні опори рекомендовано ставити на перевалах та в інших точках, що різко піднімаються над місцевістю.

Що визначає довжину прогону на практиці

• марка й переріз проводу — визначають допустиму стрілу провисання і механічну міцність;
• вітровий і ожеледний район траси — чим суворіші кліматичні навантаження, тим обережніший запас за прогоном;
• тип опор — проміжні, анкерні чи кутові опори по-різному сприймають навантаження (див. статтю Види опор ЛЕП за призначенням);
• вимоги до вертикальних габаритів — висота проводів над землею, відстані до будівель і перетинів з іншими об’єктами (див. статтю Охоронна зона ЛЕП);
• рельєф і перешкоди на трасі: річки, дороги, інші лінії.

Відстань між проводами в прогоні: формула ПУЕ

Довжина прогону входить у норми ПУЕ через стрілу провисання: чим довший прогін, тим більша стріла, а разом із нею й відстань між проводами, якої вимагають умови їхньої роботи в прогоні (ізоляційні відстані та умови грозозахисту перевіряють окремо, п. 2.5.96). Для ліній із підтримувальними ізоляційними підвісами (крім ліній із захищеними проводами) за горизонтального розташування проводів мінімальну відстань між проводами в прогоні рахують за формулами (п. 2.5.97):

• до 330 кВ: d = 1,0 + U/110 + 0,6·√f;
• 500 і 750 кВ: d = 1,0 + U/150 + 0,6·√f + 2r.

Тут d — відстань по горизонталі між невідхиленими проводами, м; U — напруга лінії, кВ; f — найбільша стріла провисання проводу за найвищої температури або під час ожеледі без вітру, взята для габаритного прогону, м; r — радіус розщеплення проводів у фазі, м.

Відстані беруть за стрілою габаритного прогону (його означено нижче, у розділі про види прогону). Якщо окремі прогони, що вийшли під час розстановки опор (не більше 10 % від їхньої загальної кількості), довші за габаритний не більш як на 25 %, відстань, знайдену для габаритного прогону, збільшувати не потрібно. За більшого перевищення відстані перевіряють за формулами окремо (п. 2.5.96).

Умовний приклад (стріли взято довільно). Лінія 110 кВ зі стрілою f = 6 м: d = 1,0 + 110/110 + 0,6·√6 = 1,0 + 1,0 + 1,47 ≈ 3,47 м. Лінія 35 кВ зі стрілою f = 4 м: d = 1,0 + 35/110 + 0,6·√4 = 1,0 + 0,32 + 1,2 ≈ 2,52 м.

На тих самих лініях за змішаного чи вертикального розташування проводів правила інші (п. 2.5.98). На проміжних опорах за стріл провисання до 16 м відстань беруть за табл. 2.5.22 (помірне галопування проводів) або за табл. 2.5.23 (інтенсивне); у районах за ожеледдю 3–6 до табл. 2.5.22 додають перевірку за формулою (2.5.24) і приймають більше з двох значень. На проміжних опорах за стріл понад 16 м відстань рахують за формулою (2.5.24). На анкерних опорах 35–750 кВ її рахують за формулами (2.5.22) і (2.5.23), а найменше зміщення проводів суміжних ярусів по горизонталі, як правило, має бути не меншим за значення з табл. 2.5.24.

Клас напруги й найменша висота проводу над землею

Клас напруги сам по собі довжину прогону не визначає, але впливає на неї через габарит: зі зростанням напруги найменша висота проводу над землею в найнижчій точці прогону, як правило, збільшується (у таблиці нижче — від 7 до 15,5 м). Це габарит, а не готове значення прогону: чим довший прогін, тим більша стріла й тим вище треба підвісити провід. Висоти опор — у статті Висота опор ЛЕП за класами напруги; відстані до будівель і ширину охоронної зони — у статті Охоронна зона ЛЕП.

Для населеної місцевості найменшу вертикальну відстань між проводом і поверхнею землі за нормальної експлуатації лінії та за найбільшого провисання проводу нормує ПУЕ (ред. 2026 р.), табл. 2.5.33. Значення за класами напруги:

Значення з ПУЕ (редакція 2026 р.). Для ненаселеної й важкодоступної місцевості ПУЕ допускає менші значення (табл. 2.5.30), тож ці цифри не поширюються на всю трасу. Рядка для 750 кВ немає: лінії 750 кВ у населеній місцевості прокладати не дозволено (п. 2.5.169).

Що ще нормує ПУЕ для населеної місцевості

ПУЕ (ред. 2026 р.), п. 2.5.169, вимагає, щоб лінії 35–500 кВ, як правило, проходили поза житловими територіями поселень. У місцях, де лінія проходить через вулиці й проїзди, провід з алюмінієвою частиною перерізом менше 185 мм² перевіряють також на випадок, коли в сусідньому прогоні провід обірветься (температуру беруть середньорічну, нагрів проводу струмом не враховують): відстань до землі тоді не повинна бути меншою за 5,5 м для ліній до 220 кВ (п. 2.5.172, табл. 2.5.33). Для ліній у спеціально відведеному міському коридорі й для проводів перерізом 185 мм² і більше така перевірка не потрібна.

Види прогону: габаритний, ваговий, вітровий

У розрахунках трапляються різні поняття прогону, і плутати їх не варто:

• габаритний прогін — прогін, довжина якого зумовлена нормованим габаритом проводу над землею за умови, що опори стоять на горизонтальній поверхні;
• ваговий прогін — умовна довжина, що визначає вертикальне навантаження на опору від ваги проводу й ожеледі (на рівній місцевості — половина суми довжин двох сусідніх прогонів, а за перепаду висот між опорами його визначає положення найнижчих точок провисання проводу в сусідніх прогонах);
• вітровий прогін — умовна довжина для розрахунку горизонтального вітрового навантаження на опору (зазвичай половина суми довжин сусідніх прогонів, тому на схилах і за перепадів висот може відрізнятися від вагового).

Опору розраховують саме на ці розрахункові величини, а не просто на видиму відстань до сусідньої опори.

Як довжина прогону впливає на опору

За однакового горизонтального натягу й однакового навантаження на метр проводу стріла провисання зростає приблизно пропорційно квадрату довжини прогону: прогін удвічі довший дає стрілу вчетверо більшу. Тому довгі прогони потребують вищих точок підвісу, а зі збільшенням вітрового й вагового прогонів зростають навантаження на опору й фундамент (про навантаження на повітряні лінії загалом — у статті Навантаження на повітряні лінії та опори ЛЕП).

Коротший прогін розвантажує кожну опору, але збільшує їхню кількість, тому прогін добирають разом із типом опори. Порівняння типів — у статті Опори ЛЕП: багатогранні, решітчасті чи залізобетонні.

Які дані потрібні, щоб підібрати опори під ваш проєкт

Довжину прогону визначає проєкт лінії. За вихідними даними замовника — клас напруги, марка й переріз проводів, кількість ланцюгів, вітровий і ожеледний район, тип траси — ми проєктуємо опори: розробляємо креслення КМ/КМД і виконуємо перевірочні розрахунки. Надішліть ці дані або заповніть бланк технічного завдання — підберемо конструкцію опор під ваш проєкт.