Що таке ЛЕП: лінія електропередачі, високовольтна лінія і з чого вона складається

Лінія електропередачі: повітряна й кабельна

Скорочення ЛЕП розшифровується як «лінія електропередачі». У розмові чути й «лінія електропередач», але мова про те саме: споруду, що несе електроенергію від станцій і підстанцій до споживачів.

Ліній є два види. У повітряної лінії (ПЛ) проводи йдуть під відкритим небом і кріпляться до опор через ізолятори та арматуру. У кабельної (КЛ) кабелі лежать у землі, у воді чи в приміщеннях. Коли кажуть «ЛЕП», зазвичай мають на увазі саме повітряну: її видно вздовж доріг і полів.

Кабельну лінію прокладають там, де повітряна не вміщується на обмеженій території або не пасує за архітектурними міркуваннями. Далі йдеться про повітряні лінії, бо опори є лише в них.

З чого складається повітряна лінія

Лінія працює як єдина система: опори з’єднані проводами й тросами, тож зусилля від одного елемента передаються іншим. Складові такі:

• опори з фундаментами тримають усе інше на потрібній висоті й сприймають вітер, вагу проводів та ожеледь;
• проводи несуть струм; трифазний ланцюг має три фази, а на лініях 330 кВ і вище кожна фаза складається з кількох проводів;
• грозозахисний трос натягнутий над проводами й приймає на себе удар блискавки. Є він не на кожній лінії;
• ізолятори відокремлюють проводи від опори: підвісні збирають у гірлянди, штирові ставлять на траверсу;
• лінійна арматура: затискачі, з’єднувачі та інші деталі, якими провід кріплять до ізоляторів і трос до опори;
• заземлення відводить у землю струм блискавки й аварійний струм. Опір заземлювача залежить від ґрунту й типу опори.

Для кожного з цих елементів норми задають свої розрахункові режими. Як на них діють вітер, ожеледь і температура, розбирає стаття Навантаження на повітряні лінії та опори ЛЕП.

Класи напруги й опори на них

Напруга лінії — номінальна, тобто між двома проводами трифазної лінії. Класи напруги ПУЕ (ред. 2026 р.), п. 1.2.21, подає за ДСТУ EN 60038: низька напруга — до 1 кВ, середня — понад 1 до 35 кВ, висока — понад 35 до 230 кВ, надвисока — понад 230 кВ. Лінії 6 і 10 кВ належать до розподільних мереж.

Висоту опор кожного класу докладно розібрано в статті Висота опор ЛЕП за класами напруги; у таблиці лише діапазони.

Для ліній 35 кВ і вище в таблиці названо сталеві опори, але залізобетонні там теж застосовують. У деяких джерелах 330 кВ відносять до високої напруги. Повна висота опори з тросостійкою більша за висоту до низу траверси; висота опор 0,4–10 кВ залежить від стійки й проєкту.

Які бувають опори ЛЕП

Опори розрізняють за місцем у трасі та за конструкцією.

За місцем у трасі проміжні опори стоять на прямих ділянках і лише підтримують проводи. Анкерні закріплюють проводи жорстко й тримають різницю натягу, кутові стоять там, де траса повертає, кінцеві замикають лінію на початку й наприкінці. Проміжних найбільше: за статтею про види опор ЛЕП вони становлять 80–90% усіх опор лінії.

За конструкцією опори бувають залізобетонні, сталеві решітчасті й сталеві багатогранні. Залізобетонні традиційні для низьких і середніх напруг. Решітчасті з кутового профілю лишаються звичними на лініях високих класів у відкритій місцевості. Багатогранна опора — це одна гнута стійка із замкненим профілем, їй вистачає невеликої ділянки під фундамент. Що й коли вибирати, порівнює стаття Опори ЛЕП: багатогранні, решітчасті чи залізобетонні.

Компанія ПОЛІГОНАЛЬ виготовляє сталеві опори для повітряних ліній, їх каталог зібрано на сторінці напрямку Опори ЛЕП.

Високовольтна лінія й охоронна зона

«Високовольтна лінія» — розмовна назва, а ПУЕ (ред. 2026 р.), п. 1.1.3, такого терміна не визначає. Зазвичай так кажуть про лінії понад 1 кВ, бо цією межею ПУЕ ділить електроустановки. Якщо ж мають на увазі клас високої напруги за ДСТУ EN 60038, це лінії понад 35 до 230 кВ.

Уздовж траси діє охоронна зона: смуга землі, де обмежено будівництво, посадку дерев та інші роботи, що можуть загрожувати лінії. Її ширину відраховують по горизонталі від проєкції крайніх проводів, і з ростом напруги вона збільшується. Розміри за класами, відстані до будівель і висоту проводу над землею наведено в статті Охоронна зона ЛЕП.

Від чого залежить вибір опори

Опору добирають під конкретну трасу. Починають із класу напруги: від нього залежать відстані від проводів до землі й між проводами, а отже й висота опори.

Далі дивляться на клімат. Вітер, ожеледь і температура задають розрахункові режими, за якими перевіряють і опору, і фундамент. Про ожеледь окремо: Ожеледь, паморозь і мокрий сніг на проводах ЛЕП.

Третє — довжина прогону. Фіксованої цифри за класом напруги ПУЕ не дає, її знаходять розрахунком для конкретної лінії, як розбирає стаття про відстань між опорами. Короткий прогін розвантажує кожну опору, але опор потрібно більше.

Ще враховують, скільки ланцюгів несе опора (одно- чи дволанцюгова), а також умови траси: поле, забудова, перетин доріг чи інших ліній.

Опори ЛЕП від виробника

Якщо вам потрібні самі опори, а не теорія: ПОЛІГОНАЛЬ виготовляє опори ЛЕП 6–220 кВ зі сталевих багатогранних стійок із гарячим цинкуванням. Для ліній 110 кВ дивіться окремо багатогранні опори ПЛ 110 кВ: типи, область застосування, що потрібно для розрахунку вартості.