Нормовані рівні освітленості зовнішнього освітлення в Україні: вулиці, двори, дитячі й спортивні майданчики, стадіони, переходи, паркінги

Яка норма за що відповідає

ДБН В.2.5-28:2018 охоплює вулиці, двори, парки, стоянки й території підприємств, але не стадіони. У п. 1.2 прямо сказано, що освітлення стадіонів і спортивних трас проєктують за ДБН В.2.2-13. Тому для спорту доводиться працювати з двома документами: територію навколо поля нормує ДБН В.2.5-28, саме поле й споруду — ДБН В.2.2-13.

Для дитячих майданчиків до цих двох додається ДБН Б.2.2-5 «Благоустрій територій»: рівнів освітленості для таких майданчиків він не дає, але задає вимоги до самого освітлювального обладнання.

Об’єкт	Де шукати рівень	Що нормують
Вулиці міст і селищ, проїзна частина	ДБН В.2.5-28, табл. 8.27	Середню яскравість покриву (асфальтобетон) або середню горизонтальну освітленість (інші покриви)
Автомобільні дороги загального користування	ДБН В.2.5-28, підрозділ 8.12, табл. 8.54	Те саме, за категорією дороги
Тротуари, пішохідні вулиці, двори, парки	ДБН В.2.5-28, табл. 8.30–8.34	Середню горизонтальну освітленість
Дитячі майданчики	ДБН В.2.5-28, табл. 8.32 і 8.33; ДБН Б.2.2-5, п. 6.8	Середню горизонтальну освітленість; висоту встановлення приладів
Наземні пішохідні переходи	ДБН В.2.5-28, п. 8.5.31 і табл. 8.36 (вулиці), п. 8.12.14 (автомобільні дороги)	Підвищення норми проїзної частини; середню й мінімальну горизонтальну освітленість
Паркінги й автостоянки	ДБН В.2.5-28, табл. 8.45 і 8.19; ДБН Б.2.2-5, п. 5.6.13.8	Середню горизонтальну освітленість, рівномірність
Території підприємств, склади, будівельні майданчики	ДБН В.2.5-28, розділ 8.3, табл. 8.12–8.24	Середню освітленість, рівномірність U0, показник дискомфорту GRL, індекс кольоропередачі Ra
Стадіони й спортивні майданчики	ДБН В.2.2-13-2003, розділ 6 і додаток Ц; для прилеглих територій ДБН В.2.5-28, табл. 8.34	Рівні для телетрансляції, трибун і занять; висоту й кут установки приладів; пульсації

Що саме нормують

Середня горизонтальна освітленість Eсер, лк — основна величина для тротуарів, дворів, майданчиків і стоянок. Для проїзної частини з асфальтобетонним покривом або покривом, обробленим бітумним в’яжучим, норма задана яскравістю покриву в кд/м²: це те, що бачить водій. На бруківці, цементобетоні й плитах нормують освітленість (примітка 1 до табл. 8.27).

Окремо обмежують нерівномірність: мінімальну освітленість до середньої (в таблицях 8.12–8.24 це U0), відношення максимальної до середньої на стоянках, вертикальну освітленість на переході чи на трибуні. Щоб обмежити засліплення, норми дають пороговий приріст яскравості TI, силу світла приладів під великими кутами й показник GRL. Світлове забруднення обмежують вертикальною освітленістю на об’єкті та часткою світлового потоку у верхню півсферу ULR.

Вулиці й дороги населених пунктів

Таблиця 8.27 у редакції Зміни № 1 (чинна з 1 січня 2026 року) ділить вулиці й дороги на категорії А, Б і В. Усі значення мінімальні: «не менше ніж».

Тротуар, що прилягає до проїзної частини, має мати яскравість не менше половини яскравості проїзної частини (п. 8.5.3). Магістральні вулиці загальноміського значення, які є під’їздами до аеропортів, торговельно-розважальних і логістичних центрів, беруть не нижче 2,0 кд/м² (п. 8.5.6). Транспортні розв’язки в різних рівнях освітлюють за нормою магістралі, на якій вони розташовані (п. 8.5.7).

Категорія	Вулиці й дороги	Середня яскравість покриву, кд/м²	Середня горизонтальна освітленість, лк
А	Магістральні дороги	2,0	30,0
А	Магістральні вулиці загальноміського значення	1,6	25,0
Б	Магістральні вулиці районного значення	1,4	20,0
В	Житлові вулиці	1,0	15,0 / 7,0
В	Дороги в науково-виробничих, промислових і комунально-складських зонах	0,8	10,0 / 5,0
В	Проїзди, паркові дороги, дороги господарського призначення	0,6	8,0 / 4,0
В	Пішохідні доріжки, велосипедні доріжки	0,4	6,0 / 3,0

У стовпці освітленості перше число — для міст і селищ, друге — для сіл. На територіях садових товариств і дачних кооперативів середня горизонтальна освітленість основних проїздів — 2,0 лк, решти проїздів — 1,0 лк. У видрукуваних виданнях ДБН 2018 року таблиця 8.27 інша: її замінила Зміна № 1.

Рівномірність і засліплення на вулицях

Відношення мінімальної яскравості до середньої — не менше 0,4 за норми понад 0,6 кд/м² і не менше 0,3 за норми 0,6 кд/м² і нижче. Відношення мінімальної до максимальної по смузі руху — 0,6 і 0,4 відповідно (п. 8.5.4).

Висоту установки приладів добирають так, щоб пороговий приріст яскравості TI не перевищував 10 % за яскравості понад 0,8 кд/м² і 15 % за 0,8 кд/м² і менше (табл. 8.28). На ділянках, де нормують освітленість, обмежують і силу світла приладів у напрямку водія: не більше 30 кд на 1000 лм під кутом 80° від вертикалі й 10 кд на 1000 лм під кутом 90° (п. 8.5.8).

Автомобільні дороги загального користування

Для доріг поза населеними пунктами Зміна № 1 додала підрозділ 8.12. Категорію дороги задає проєкт дороги за ДБН В.2.3-4; рівні для неї дає таблиця 8.54.

Категорія дороги	Середня яскравість покриву, кд/м²	Середня горизонтальна освітленість, лк
І-а	1,6	25,0
І-б	1,2	20,0
ІІ	0,8	10,0
ІІІ	0,6	8,0
ІV–V	0,4	6,0

Для покриву з асфальтобетону беруть яскравість, для бруківки, цементобетону й плит — освітленість (примітка до табл. 8.54).

Що ще вимагає підрозділ 8.12

Якщо відстань між сусідніми освітлюваними ділянками менша за 250 м, дорогу освітлюють суцільно, щоб не чергувати освітлені й темні відрізки (п. 8.12.5). Відношення мінімальної яскравості чи освітленості до середньої — не менше 0,4 за норми понад 0,8 кд/м² або 10 лк і не менше 0,3 за решти (п. 8.12.6).

Зупинки маршрутного транспорту, стоянки, відпочинкові й видові майданчики та місця габаритно-вагового контролю освітлюють не менше ніж на 10 лк (п. 8.12.11). Велосипедні доріжки вздовж дороги — не менше 5 лк (п. 8.12.16), а велосипедні переїзди освітлюють на відстані не менше 60 м від дороги з нормою не менше 10 лк (п. 8.12.17). Під мостами, шляхопроводами й естакадами в темну пору доби яскравість має бути не менше 2,0 кд/м² або освітленість не менше 30 лк (п. 8.12.8).

Класи M, C і P за ДСТУ EN 13201

Поруч із категоріями ДБН існує європейська система класів освітлення доріг. Клас M стосується проїзної частини з автомобільним рухом (нормують яскравість), клас C — зон конфліктів, таких як перехрестя й кільцеві розв’язки, клас P — зон пішоходів і повільного руху (для C і P нормують освітленість). Усі п’ять частин серії прийнято в Україні як ДСТУ, на них посилається бібліографія ДБН В.2.5-28 після Зміни № 1.

Числових таблиць класів ми тут не переписуємо: їх беруть із тексту стандарту. Для замовлення опор досить назвати систему, за якою виконано розрахунок (категорію за ДБН чи клас за ДСТУ EN 13201), і результат: висоту опор та їхній крок.

Пішохідні простори, двори й парки

Таблиці 8.30 і 8.31 вводять клас П із підкласами П1–П6 за значенням простору. Для кожного задано середню горизонтальну освітленість і відношення середньої освітленості до максимальної. Для П2 додатково нормують мінімальну напівциліндричну освітленість 6 лк (п. 8.5.26). Щоб у пішохідних зонах не з’являлися темні ділянки, п. 8.5.30 обмежує відношення мінімальної освітленості до середньої (1:4).

Клас	Що належить	Eсер, лк	Eсер/Eмакс
П1	Майдани перед головними входами виставок і стадіонів, входами в гіпермаркети й супермаркети, території вокзалів і аеропортів	20	1:3
П2	Головні пішохідні вулиці, непроїзні частини площ, передзаводські площі, посадкові майданчики громадського транспорту, територія автозаправок	10	1:3
П3	Пішохідні вулиці, головні входи до загальноміських парків, допоміжні входи й центральні алеї стадіонів	6	1:5
П4	Тротуари, відділені від проїзної частини, основні проїзди мікрорайонів, підходи до шкіл, дитсадків, лікарень	4	1:5
П5	Другорядні проїзди мікрорайонів, господарські майданчики, центральні алеї парків і скверів, проїзди між гаражами, тимчасові автостоянки	2	1:10
П6	Бокові алеї й допоміжні входи скверів і парків	1	1:10

Тротуари, доріжки, проїзди й входи

Окремі значення для непроїзних частин дає таблиця 8.32, а для входів у будівлі — п. 8.5.27.

Об’єкт	Eсер, лк
Головні пішохідні вулиці, непроїзні частини площ категорій А і Б, передзаводські площі	10
Пішохідні вулиці в межах громадських центрів / на інших територіях	6 / 4
Тротуари, відділені від проїзної частини, на вулицях категорій А і Б / В	4 / 2
Майданчики зупинок громадського транспорту	10
Пішохідні доріжки бульварів і скверів біля вулиць категорій А / Б / В	6 / 4 / 2
Проїзди мікрорайонів: основні / другорядні	4 / 2
Господарські майданчики й майданчики біля сміттєзбірників	2
Основний вхід у будівлю / запасний або технічний	6 / 4
Доріжка біля основного входу / біля запасного	4 / 2

Парки й сади

Для територій парків таблиця 8.34 дає рівні за зонами. Конструктивно опори для них розібрано в статті про паркові опори освітлення.

Об’єкт	Загальноміські парки, лк	Районні сади, лк
Головні входи	6	4
Допоміжні входи	2	1
Центральні алеї	4	2
Бокові алеї	2	1
Майданчики масового відпочинку, перед театрами й кінотеатрами, відкритими естрадами, для настільних ігор	10	10

Дитячі майданчики

Для двору й дитячого майданчика в житловому кварталі ДБН В.2.5-28 дає одну цифру: середня горизонтальна освітленість 10 лк у місцях розташування обладнання для рухомих ігор (табл. 8.32). Для майданчиків при дитсадках, школах і навчальних закладах так само 10 лк на групових і фізкультурних майданчиках та майданчиках для рухливих ігор, а на проїздах і підходах до корпусів і майданчиків — 4 лк (табл. 8.33).

Вимоги до самого обладнання містяться в ДБН Б.2.2-5:2011. Освітлювальне обладнання входить в обов’язковий перелік елементів дитячого майданчика (п. 6.8.6). Воно має працювати в режимі освітлення території майданчика, а встановлювати його нижче ніж на 2,5 м заборонено (п. 6.8.10). Верхньої межі висоти й типу опори ця норма не називає.

Окремої рівномірності саме для дитячого майданчика таблиці не задають. Орієнтиром правлять вимоги до пішохідних просторів вище, а остаточне значення фіксують у завданні на проєктування. Якщо вечорами на майданчику ще й грають у футбол чи баскетбол, діють додаткові вимоги до спортивних споруд: див. наступний розділ.

Об’єкт	Eсер, лк	Джерело
Дитячі майданчики в місцях розташування обладнання для рухомих ігор	10	ДБН В.2.5-28, табл. 8.32
Групові й фізкультурні майданчики дитсадків, шкіл, шкіл-інтернатів, навчальних закладів	10	ДБН В.2.5-28, табл. 8.33
Майданчики для рухливих ігор зони відпочинку при цих закладах	10	ДБН В.2.5-28, табл. 8.33
Проїзди й підходи до корпусів і майданчиків	4	ДБН В.2.5-28, табл. 8.33
Господарські майданчики й майданчики біля сміттєзбірників	2	ДБН В.2.5-28, табл. 8.32
Висота встановлення освітлювального обладнання на дитячому майданчику	не нижче 2,5 м	ДБН Б.2.2-5, п. 6.8.10

Спортивні майданчики й стадіони

Тут норми розходяться найбільше, тому розділ довший за інші. Він складається з того, що в ДБН В.2.2-13 є, того, чого в ньому немає, і з даних, які проєктувальник бере з завдання.

Що дає ДБН В.2.2-13 і чого він не дає

ДБН В.2.2-13-2003 поширюється на нові й реконструйовані відкриті та закриті спортивні споруди з глядачами чи без них. Розділ 6 вимагає штучного освітлення на сезонних ковзанках, у басейнах із відкритими ваннами цілорічної дії й на всіх ділянках території, призначених для проходу людей і руху транспорту. На інших відкритих спорудах його передбачають зазвичай за наявності трибун (п. 6.1).

Рівні для окремих видів спорту п. 6.2 відсилає до ДБН В.2.5-23, а територію спортивних споруд і комплексів — до ДБН В.2.5-28. Таблиці «вид спорту — лк» у самому ДБН В.2.2-13 немає. Для футбольного поля, корту чи баскетбольного майданчика рівень задає завдання на проєктування з урахуванням класу змагань і вимог федерації виду спорту; для тенісу й низки інших видів користуються європейським стандартом EN 12193. Значення з нього беруть лише з його тексту.

Класи й категорії: різні шкали

У нормах і в наших статтях зустрічається кілька шкал, які не збігаються. ДБН В.2.2-13 у додатку Ц ділить футбольні стадіони на категорії: перша, друга, третя, елітна. Європейський стандарт EN 12193 розрізняє класи I–III за рівнем змагань. У статті про спортивне освітлення стадіонів класи I–V — градація для футболу, де IV і V означають матчі з трансляцією.

Підставляйте ту шкалу, яку назвало завдання чи замовник, і не переносьте цифри з однієї шкали на іншу.

Телетрансляція: таблиця 24

Рівні таблиці 24 обов’язкові для арен із трибунами понад 40 тис. глядачів (футбол, хокей із м’ячем, легка атлетика з доріжкою 400 м), великих критих споруд і в інших випадках, коли в завданні на проєктування записано передачу кольорового телебачення. Такі установки проєктують стаціонарними; напівстаціонарні допускають за погодженням, якщо наперед передбачено електричне підключення й кріплення (п. 6.2).

Об’єкт	Найменша освітленість, лк	Площина, у якій нормують
Спортивна зона	1000	Вертикальна по поздовжній і поперечній осях арени на висоті 1 м; горизонтальна на рівні поверхні арени
Трибуна	500	Вертикальна в напрямку телевізійної камери на висоті 1 м
Дзеркало води ванни басейну	1000	Вертикальна по поздовжній і поперечній осях ванни

Коефіцієнт запасу 1,2. Джерела світла мають суцільний або близький до суцільного спектр із колірною температурою зазвичай 6400 К. Відношення горизонтальної освітленості до вертикальної — не більше 3:1. Нерівномірність освітленості трибуни допускається до 1:3 у бік зниження. Для зон показу глядачів крупним планом освітленість збільшують до 750 лк; ці зони не більші за 20 % площі трибуни. Редакцію норми орієнтовано на газорозрядні лампи (п. 6.6), вимог саме до світлодіодних приладів у ній немає.

Заняття, трибуни й масове катання

Для споруд без телетрансляції ДБН В.2.2-13 дає лише мінімуми.

Об’єкт	Рівень	Пункт
Трибуни закритих споруд, середня горизонтальна	50 лк	п. 6.3
Трибуни відкритих споруд	не менше 10 % рівня, який передбачено для цього виду спорту, з урахуванням місткості трибун	п. 6.3
Відкриті площинні споруди для фізкультурно-оздоровчих занять, мінімальна горизонтальна на поверхні (у приміщеннях — 150 лк)	50 лк	п. 6.4
Відкриті майданчики для підготовчих занять у басейнах, мінімальна горизонтальна (у залах — 150 лк)	50 лк	п. 6.4
Сезонні ковзанки для масового катання, середня горизонтальна на поверхні льоду	не менше 10 лк	п. 6.2
Відкриті площинні споруди для спортивних ігор, коефіцієнт нерівномірності	не менше 0,33	п. 6.2
Поверхня води ванн відкритих басейнів з освітлювальними установками	не менше 5 лк	п. 6.7

Пульсації освітленості

Таблиця 25 обмежує коефіцієнт пульсації Кп для відкритих площинних споруд. Для світлодіодних прожекторів це прямий критерій до драйвера, і його вказують у технічних вимогах на прилади.

Вид спорту (відкриті площинні споруди)	Кп, не більше, %
Бадмінтон, баскетбол, волейбол, гандбол	15
Теніс	10
Городки	20
Регбі, футбол, хокей на траві, хокей із м’ячем	15
Легка атлетика	20
Швидкісний біг на ковзанах	20
Фігурне катання на ковзанах	20
Хокей	10

Територія навколо поля

Входи й алеї стадіону нормує ДБН В.2.5-28 (табл. 8.34). Майдан перед головним входом на стадіон належить до класу П1, тобто 20 лк.

Об’єкт	Стадіони, лк
Головні входи	10
Допоміжні входи	6
Центральні алеї	6
Бокові алеї	4

Висота й кут установки приладів

На відкритих площинних спорудах, що освітлюють для спортивних ігор (крім городків), ДБН В.2.2-13 вимагає верхньобічного освітлення. Прилади встановлюють на висоті не менше 10 м, і кут між поверхнею поля та перпендикуляром, опущеним з оптичного центра приладу на поздовжню вісь поля, має бути не меншим за 27° (п. 6.8).

Верхнє освітлення допускають за меншої висоти підсвічування: від 12 м для волейболу й тенісу, від 8 м для бадмінтону, баскетболу й гандболу, від 6 м для хокею. Світильники верхнього освітлення мають захисний кут не менше 30°.

Приклад. Поле 105×68 м, щогла за 8 м від бічної лінії. Відстань від щогли до поздовжньої осі d = 34 + 8 = 42 м. За кутом 27° оптичний центр нижнього ряду приладів має стояти не нижче ніж 42 × tg 27° ≈ 21,4 м. За кутом 25°, який використано в статті про освітлення стадіонів і спортивних майданчиків, це 42 × tg 25° ≈ 19,6 м. Верх щогли вищий на висоту корони, а остаточну висоту дає світлотехнічний розрахунок.

Аварійне освітлення футбольних стадіонів

Додаток Ц до ДБН В.2.2-13 вимагає від футбольних стадіонів прожекторного освітлення за стандартами УЄФА й системи аварійного освітлення, яка за відмови електропостачання дає не менше 800 лк рівномірно по полю. Якщо відключено обидві системи, потрібен аварійний генератор. Значення за категоріями стадіону наведено в таблиці Ц.6 додатка.

Пішохідні переходи

Наземний перехід освітлюють вище, ніж проїзну частину, яку він перетинає: норму підвищують не менше ніж у 1,3 раза (п. 8.5.31). Рівень піднімають зміною кроку опор, додатковими або потужнішими приладами. На автомобільних дорогах загального користування вимога суворіша: не менше ніж у 1,5 раза й різна колірна температура порівняно з проїзною частиною (п. 8.12.14).

Прилад ставлять перед переходом з боку наближення транспорту й спрямовують світло на пішохода. На дорогах із двостороннім рухом його встановлюють перед переходом для обох напрямків (п. 8.12.12). Для зменшення засліплення водіїв рекомендовано асиметричні світильники з максимумом сили світла на перехід (п. 8.12.13). Схеми й висоти встановлення розібрано в статті про освітлення пішохідних переходів.

Зона	Eг сер, не менше, лк	Eг мін, не менше, лк
Комерційні й промислові зони	30	15
Житлові зони	20	6

Таблиця 8.36 ДБН В.2.5-28. Вона стосується наземних переходів на вулицях населених пунктів. Для маячків і спеціальних світлових знаків на переході п. 8.5.32 задає висоту 2–3 м над проїзною частиною, яскравість не менше 300 кд/м² і 40–60 спалахів на хвилину.

Паркінги й автостоянки

Для стоянок у ДБН В.2.5-28 діють дві таблиці з різною основою. Таблиця 8.45 — національні норми для стоянок на вулицях і в мікрорайонах, таблиця 8.19 — значення для паркувань за інтенсивністю руху з додатковими показниками. У завданні на проєктування варто записати, за якою з них рахують.

Відношення максимальної освітленості до середньої на стоянках — не більше 3:1 за середньої понад 6 лк, не більше 5:1 за 4–6 лк і не більше 10:1 за менше 4 лк (п. 8.5.54). Світильники розсіяного світла на території автозаправних станцій і автостоянок, що прилягають до вулиць, ставлять не нижче 3 м за потоку джерел до 6000 лм; прожектори на дахах і навісах, спрямовані в бік вулиці чи дороги, заборонені (п. 8.5.14).

Об’єкт	Eсер, лк	Додатково	Джерело
Відкриті стоянки на вулицях усіх категорій і платні поза вулицею	4	Eмакс/Eсер не більше 5:1	табл. 8.45
Відкриті стоянки в мікрорайонах	2	Eмакс/Eсер не більше 10:1	табл. 8.45
Проїзди між рядами гаражів боксового типу	4	Eмакс/Eсер не більше 5:1	табл. 8.45
Автозаправна станція: місця заправки й зливу нафтопродуктів / решта території з проїзною частиною	20 / 10	—	табл. 8.45
Паркування з малою інтенсивністю руху біля магазинів і житлових будинків, мотоциклетні стоянки	5	U0 не менше 0,25; GRL не більше 55; Ra не менше 20	табл. 8.19
Паркування із середньою інтенсивністю біля установ, офісів, заводів, спортивних і багатоцільових споруд	10	U0 не менше 0,25; GRL не більше 50; Ra не менше 20	табл. 8.19
Паркування з великою інтенсивністю біля шкіл, церков, торгових центрів, великих спортивних і багатоцільових споруд	20	U0 не менше 0,25; GRL не більше 50; Ra не менше 20	табл. 8.19
Спеціально обладнані майданчики для паркування (горизонтальна поверхня)	не менше 4	—	ДБН Б.2.2-5, п. 5.6.13.8

Території підприємств і відкриті робочі місця

Розділ 8.3 нормує освітлення площадок підприємств і місць виконання робіт на відкритих просторах. Значення таблиць 8.12–8.24 складено за європейським стандартом освітлення зовнішніх робочих місць, на який ДБН посилається в бібліографії. Нормованою величиною є середня освітленість на робочій поверхні (п. 8.3.1).

Зона (табл. 8.12)	Eсер, лк	U0, не менше	GRL, не більше	Ra, не менше
Пішохідні тротуари	5	0,25	50	20
Проїжджа частина для транспорту зі швидкістю до 10 км/год: велосипеди, вантажівки, екскаватори	10	0,4	50	20
Зони руху транспорту зі швидкістю до 40 км/год	20	0,4	45	20
Пішохідні проходи, розвороти, вантажно-розвантажувальні майданчики	50	0,4	50	20

Для верфей і доків у зоні руху зі швидкістю до 40 км/год GRL — 50.

Промислові й складські території

Для вантажних робіт таблиця 8.18 дає такі рівні.

Робота (табл. 8.18)	Eсер, лк	U0, не менше	GRL, не більше	Ra, не менше
Короткострокова обробка великих вантажів, навантаження й розвантаження великих товарів	20	0,25	55	20
Тривала обробка великих вантажів, підйом і опускання кранами, відкриті вантажні помости	50	0,4	50	20
Читання ярликів, криті вантажні помости, робота з інструментами, армування й заливка бетону	100	0,5	45	20
Інспектування електричних, механічних і трубних з’єднань	200	0,5	45	60

Мінімальна висота приладів проти засліплення

Для приладів із захисним кутом менше 15° п. 8.3.4 задає найменшу висоту встановлення над землею залежно від світлового потоку ламп на одній опорі й типу кривої світлорозподілу. Для світильників розсіяного світла вона не менша за 3 м за потоку до 6000 лм і 4 м за більшого. Це нижня межа висоти опори, яку проєктувальник перевіряє до початку підбору.

Світлорозподіл	Найбільший світловий потік на одній опорі, лм	Найменша висота, м
Напівширокий	менше 6000	7,0
Напівширокий	6000–10 000	7,5
Напівширокий	понад 10 000 до 20 000	8,0
Напівширокий	понад 20 000 до 30 000	9,0
Напівширокий	понад 30 000 до 40 000	10,0
Напівширокий	понад 40 000	11,5
Широкий	менше 6000	7,5
Широкий	6000–10 000	8,5
Широкий	понад 10 000 до 20 000	9,5
Широкий	понад 20 000 до 30 000	10,5
Широкий	понад 30 000 до 40 000	11,5
Широкий	понад 40 000	13

Прожектори: сила світла й висота

Відношення осьової сили світла одного прожектора Imax до квадрата висоти H не повинно перевищувати значень таблиці 8.10 залежно від нормованої освітленості (п. 8.3.5). Якщо осьові напрямки кількох приладів збігаються, табличне значення ділять на їх кількість.

Нормована освітленість, лк	Imax/H², кд/м²
0,5	100
1	150
2	250
3	300
5	400
10	700
20	1400
30	2100
50	3500

Засліплення, світлове забруднення, запас і димування

Для світлового забруднення таблиця 8.11 задає граничні параметри за типом навколишньої зони. Тип визначає, наскільки яскраво вже освітлено територію навколо: А1 — неосвітлені ділянки, наприклад парки й охоронні зони; А2 — погано освітлені, наприклад промислові чи сільські житлові; А3 — середньо освітлені, наприклад житлові передмістя; А4 — центр міста й торговельні райони. Показники подано до початку обмеження режиму освітлення й у режимі обмеження.

Зона	Вертикальна освітленість об’єкта, лк (до обмеження / в режимі обмеження)	Сила світла приладу, кд (до обмеження / в режимі обмеження)	ULR, %	Яскравість фасадів, кд/м²	Яскравість знаків, кд/м²
А1	2 / 0	2500 / 0	0	0	50
А2	5 / 1	7500 / 500	5	5	400
А3	10 / 2	10000 / 1000	15	10	800
А4	25 / 5	25000 / 2500	25	25	1000

Сила світла — кожного приладу в потенційно сліпучому напрямку. Таблицю 8.11 дає розділ 8.3 (території підприємств і місця робіт); за назвою це гранично допустимі параметри зовнішніх установок для запобігання світловому забрудненню.

Високі опори

Для опор висотою 20 м і більше, на яких освітлюють великі площі й транспортні розв’язки, прилади мають давати максимум сили світла під кутом не більше 65° від вертикалі. Сила світла під кутами 80°, 85° і 90° не повинна перевищувати відповідно 50, 30 і 10 кд на 1000 лм світлового потоку. Висота світильників над проїзною частиною верхнього рівня транспортного перетину має бути не менше 10 м (п. 8.5.15). Конструктивні особливості таких опор — у статті про прожекторні щогли 30–42 м.

Коефіцієнт запасу, захист і димування

У проєкті враховують коефіцієнт запасу, він же коефіцієнт експлуатування (п. 8.5.9). Для світлодіодних світильників його розраховують за додатком В, а ступінь захисту має бути не нижчим за IP53 за умови чищення двічі на рік. Для територій підприємств п. 8.3.7 приймає коефіцієнт експлуатації 0,67 за не менше ніж чотирьох чисток приладів на рік на металургійних, хімічних і гірничодобувних підприємствах, шахтах, рудниках, залізничних станціях і прилеглих вулицях та за не менше ніж двох чисток для інших об’єктів. У таблиці 24 для спортивних установок із телетрансляцією коефіцієнт запасу — 1,2.

Зовнішнє освітлення виконують світлодіодними світильниками або приладами з кращими показниками споживання енергії (п. 8.5.61). Знижувати рівень уночі (димувати) на вулицях і площах із нормою понад 0,4 кд/м² чи 4 лк можна вимкненням не більше половини світильників, крім розташованих підряд, або регулятором світлового потоку до не нижче 50 % норми й не нижче 0,4 кд/м² і 4 лк. На паркових дорогах, пішохідних і велосипедних доріжках, автостоянках і проїздах димування не застосовують (п. 8.5.59).

Як рівні пов’язані з висотою опори й кроком

Жодна з норм вище не задає ні висоту опори, ні крок. Вони дають рівень, рівномірність і обмеження засліплення, а висоту, виліт кронштейна й крок знаходять розрахунком для обраного приладу. Зв’язок працює в обидва боки: вищий рівень чи суворіша рівномірність скорочують крок або збільшують кількість приладів на опорі, а обмеження засліплення (TI, сила світла під великими кутами, мінімальні висоти за табл. 8.9) задають нижню межу висоти. Для спортивних полів нижню межу задає кут установки за п. 6.8 ДБН В.2.2-13.

Практичні правила розібрано окремо. Висоту підвісу, співвідношення ширини смуги й кроку та ряди опор — у статтях Як вибрати висоту опори освітлення і Відстань між опорами вуличного освітлення. Мінімальну висоту світильників над проїзною частиною за ПУЕ — у статті про норми освітлення вулиць і доріг. Скільки важить опора кожної висоти — у таблиці висот і мас.

Підвищена норма на переході чи перехресті означає або менший крок, або додаткову опору в зоні переходу. На дитячому майданчику висоту приладу обмежено знизу (2,5 м). На спортивному полі кут установки може вимагати щогли значно вищої за ту, що підходить для вулиці.

Світлотехнічний розрахунок і комплектація опор світильниками

Світлотехнічний розрахунок за нормами ми виконуємо самі й комплектуємо опори світильниками, тому рівні з цієї статті стають для нас вихідними даними, а не окремим завданням замовника. Замовник називає призначення об’єкта, габарити майданчика й норму (таблицю чи клас), за якою треба рахувати. Ми підбираємо опору, схему розстановки й світильники та надсилаємо результат: розстановку, кількість і потужність приладів, таблицю рівнів освітленості й рівномірність. Опори світильниками комплектуємо для вулиць і дворів, а також прожекторами для щогл.

Якщо замовник має власні вимоги, рахуємо за ними. Для розрахунку потрібні план майданчика з можливими місцями встановлення опор, рівень освітленості або клас змагань, місто й назва об’єкта; якщо плану ще немає, достатньо ескіза з розмірами. Докладніше — на сторінці світлотехнічного розрахунку. Монтаж виконує партнерська будівельна компанія.

Що вказати в запиті на опори

Запит, у якому вже є норма, економить кілька листувань. Мінімум такий:

• призначення об’єкта: вулиця (категорія), двір, дитячий майданчик, стадіон, паркінг, перехід;
• норма й значення, за якими рахують: таблиця ДБН чи клас, а також Eсер, Eмін або U0, які вимагає замовник чи експертиза;
• план із розмірами: ширини проїзної частини й тротуарів або розміри поля, можливі місця опор;
• покрив проїзної частини (асфальтобетон чи бруківка): від нього залежить, яскравість чи освітленість нормують;
• висота установки приладів, якщо вона задана проєктом, і особливі обмеження (нижня межа 2,5 м на дитячому майданчику, кут для спортивного поля, крони дерев);
• світильники: уже обрані (тип, вага, парусність, кріплення) або їх підбираємо ми за розрахунком;
• місто або вітровий район: див. Вітрові райони України;
• що потрібно від нас: опора, кронштейн, закладна деталь чи анкерна клітка, цинкування, порошкове фарбування, креслення КМ і КМД.

Як оформити запит і що ми просимо надіслати, описано в статті Як замовити опори й щогли.

Нормативи й чинність

ДБН В.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення». За реєстром e-construction.gov.ua статус «Діючий»: затверджений наказом Мінрегіону від 03.10.2018 № 264, діє з 01.03.2019. Зміна № 1 затверджена наказом Мінрозвитку від 13.08.2025 № 1254 і чинна з 01.01.2026. Числа цієї статті взято з актуалізованого тексту зі Зміною № 1 станом на 25 жовтня 2026 року.

ДБН В.2.2-13-2003 «Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди». За реєстром статус «Діючий», затверджений наказом Держбуду від 10.11.2003 № 184, основний текст діє з 01.03.2004, Зміна № 1 — з 01.10.2010. Числа взято з актуалізованого тексту зі Зміною № 1.

ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій». За реєстром статус «Діючий»; зміни № 1 (з 01.10.2018), № 2 (з 01.06.2020) і № 3 (з 01.09.2022). Пункти 5.6.13.8, 6.8.6 і 6.8.10, на які посилається ця стаття, цими змінами не змінювались.

ДБН В.2.5-23, на який ДБН В.2.2-13 відсилає за рівнями для видів спорту, — це норма на проєктування електроустановок. Діє редакція 2025 року (наказ Мінрозвитку від 25.08.2025 № 1301), що замінила ДБН В.2.5-23:2010. Європейський стандарт EN 12193 останньої редакції 2018 року: чи прийнято його в Україні як ДСТУ, потрібно перевірити, а значення з нього не відтворено. Категорії доріг і вулиць задають ДБН В.2.3-4:2015 і ДБН В.2.3-5:2018, на які посилається ДБН В.2.5-28; серія ДСТУ EN 13201 названа в бібліографії ДБН після Зміни № 1.

Числа в таблицях переписано з текстів норм. Для проєкту звіряйте їх із чинною редакцією, яку приймає замовник чи експертиза, і з завданням на проєктування.