Розміри й допуски опор освітлення за EN 40-2: висоти, вильоти, люки, фланці

Що охоплює стандарт

EN 40-2 належить до серії EN 40 про опори освітлення. Він описує стояки опор освітлення висотою до 20 м, стояки під вінцеві світильники, опори з кронштейнами для бічних світильників висотою до 18 м, а також кронштейни, кабельні короби й канали та затискачі заземлення.

Стандарт не обмежує зовнішній вигляд і форму опор: переважно це ступінчасті циліндричні, круглі, восьмикутні або багатогранні перерізи. Матеріал теж може бути різним: сталь, алюміній, бетон, а також дерево, пластик чи чавун. Експлуатаційні характеристики (стійкість до вітру й поведінка під час наїзду автомобіля) задано в цьому стандарті в загальному вигляді, а вимоги саме до сталевих опор викладено в іншій частині серії, EN 40-5.

Нижче подано стислий виклад головних положень. Це довідковий матеріал, а не заява про відповідність наших виробів стандарту. Вимоги до наших опор освітлення описано в статті Технічні вимоги до опор вуличного освітлення. Повні таблиці й рисунки дивіться у виданні стандарту.

Висота, виліт кронштейна й кут світильника

Номінальна висота h — це відстань від умовного рівня ґрунту до точки кріплення світильника. Для опор без кронштейна стандарт називає ряд від 3 до 20 м, для опор із кронштейном від 5 до 18 м.

Виліт кронштейна w — горизонтальна відстань від осі опори до точки кріплення світильника. Ряд значень простягається від 0,3 до 4,5 м; рекомендовано, щоб виліт не перевищував чверті висоти (w ≤ h/4). Кут кріплення світильника беруть із короткого ряду від 3° до 15°.

Вибірка з таблиць 1–4 стандарту; формулювання власні.

Оглядовий люк і введення кабелю

Люк розташовують паралельно кронштейну на боці, протилежному до напрямку руху транспорту. Нижній край люка має бути вище від ґрунту щонайменше на 300 мм, а рекомендовано близько 600 мм. Люк виконують урівень із поверхнею, без гострих країв і кромок; у металевих опорах радіус кутів люка має бути не менше 20 мм або половини його ширини.

Стандарт наводить ряд типових розмірів люків: від компактних (132 × 38 мм) до великих (600 × 130 мм); розміри 680 і 900 мм призначені лише для бетонних опор. Отвір для введення кабелю в нижній частині стійки має розміри 50, 60 чи 75 мм у ширину й 150 мм у висоту.

Ступінь захисту частин опори над ґрунтом за кодом IP: IP 3X для всіх люків і частин до 2,5 м над ґрунтом, IP 2X вище 2,5 м. Для кожного виду й розміру люка проводять типове випробування на удар за класом IK08: по три удари в місце, після чого замок має працювати, ступінь захисту зберігатися, а тріщин не повинно бути.

Кабельний короб, канали й заземлення

Отвір кабельного короба має антикорозійне покриття того самого рівня, що й опора, та закривається замком від стороннього доступу. Для встановлення обладнання передбачають кріплення: якщо це металевий піддон, його захищають так само, як отвір короба, а монтажна панель має бути з водонепроникного матеріалу.

Кабельні канали мають діаметр не менше 18 мм на ділянці від короба до місця підключення світильника й не менше 50 мм від кабельного отвору до короба. Поверхня каналів гладка, без гострих кромок, які могли б стерти ізоляцію кабелю.

Затискач заземлення стійкий до корозії, має достатню площу контакту, добре видимий і легко доступний; болт фіксованої частини має бути не менше М8. Усі металеві контактні частини опори (крім люків) мають надійно сполучатися із затискачем, а сам затискач маркують чітко й стійко. Докладніше про заземлення читайте в статті Вимоги до заземлення опор.

Закладання в ґрунт, опорна плита й фланець

Для опор, що ставлять у ґрунт, глибину закладання e підбирають за таблицею залежно від висоти: для кожної висоти наведено три варіанти. Наприклад, для опори заввишки 8 м це 1,0, 1,2 або 1,5 м; для 10 м: 1,2, 1,5 або 1,7 м; для 20 м: 1,8, 2,0 або 2,5 м. Вибір залежить від ґрунту й результатів розрахунку чи випробування. Для опор на фундаменті глибина має бути меншою; її перевіряють розрахунком або випробуванням.

Якщо потрібна опорна плита, вона квадратна, 300 × 300 або 400 × 400 мм, товщиною не менше 4 мм.

Конструкцію опорного фланця та болтів перевіряють розрахунком або випробуванням. Для квадратного фланця з чотирма отворами відстань між осями болтів у обох напрямках однакова й вибирається з ряду від 200 до 550 мм (200, 215, 250, 285, 300, 325, 400, 450, 500, 550). Отвори можуть бути круглими чи видовженими; відстань від краю отвору до краю фланця не менша за діаметр отвору d, а кутовий допуск у разі видовжених отворів становить ±5°. Під гайки ставлять шайби за EN ISO 7093 або їхні обґрунтовані аналоги. Про закладні деталі докладніше в статті Анкерні кошики й закладні.

Кріплення світильників

Верхні (вінцеві) світильники кріплять на патрубок діаметром від 60 до 108 мм і довжиною 70, 130 або 250 мм; бічні кріплять на патрубок діаметром 42, 60 чи 62 мм і довжиною 100, 250 або 400 мм. Допустимі також болтові або затискні з’єднання. Кінцевий споживач сам перевіряє, чи підходить світильник до патрубка опори або кронштейна.

Допуски

Допуски стандарт задає для опори в ненавантаженому стані. Основні наведено нижче.

Вибірковий переказ розділу 5 стандарту.

Пасивна безпека

Додаток до стандарту стосується поведінки опори під час наїзду автомобіля. Якщо така характеристика потрібна, вона має відповідати одному з класів європейського стандарту EN 12767. Якщо декларувати її не вимагається, вважається, що опора відповідає класу 0.

Що вказати в замовленні на опору освітлення

• висоту h і, якщо потрібен кронштейн, виліт w та кут світильника;
• спосіб установлення: у ґрунт чи на фундамент через фланець; для фланця додатково міжцентрову відстань болтів і діаметр отворів;
• розташування й розмір оглядового люка, потребу в отворі для кабелю й кабельному коробі, місце затискача заземлення;
• діаметр патрубка під світильник (верхній чи бічний);
• матеріал і покриття, наприклад гаряче цинкування;
• вимоги до пасивної безпеки, якщо опора стоїть біля проїзної частини.

Параметри конкретних опор наведено на сторінці Опори освітлення і в каталозі серії.