Головна / Послуги / Проєктування металевих конструкцій (КМ, КМД) / Як вибрати марку сталі для металоконструкції за ДБН В.2.6-198:2014: група конструкцій, клас міцності, ударна в'язкість
Проєктування металевих конструкцій (КМ, КМД)
Як вибрати марку сталі для металоконструкції за ДБН В.2.6-198:2014: група конструкцій, клас міцності, ударна в’язкість
Марку сталі не обирають за звичкою чи за ціною. ДБН В.2.6-198:2014 дає послідовність, яка від призначення елемента веде до переліку допустимих класів міцності й вимог до ударної в’язкості. Нижче вона розкладена на сім кроків, із таблицями ДБН і чотирма прикладами. Механічні властивості марок за ГОСТ 27772-88 зібрано окремо, у розділі довідника «Марки сталі для металоконструкцій»; тут мова саме про вибір.
Зміст
- Крок 1. Категорії конструкції за призначенням і напруженим станом
- Крок 2. Група конструкцій
- Крок 3. Які класи міцності дозволені для групи
- Крок 4. Ударна в'язкість
- Крок 5. Марка сталі за стандартом і клас міцності
- Крок 6. Хімічний склад і зварюваність
- Крок 7. Розрахунковий опір
- Приклади
- Що вказати на кресленнях КМ і в замовленні металу
- Типові помилки
- Що ми виготовляємо
- Нормативи, за якими складено статтю
Крок 1. Категорії конструкції за призначенням і напруженим станом
За п. 5.3.5 кожен елемент відносять до однієї з трьох категорій за призначенням:
- А: відмова може призвести до повної непридатності споруди чи значної її частини до експлуатації;
- Б: відмова ускладнює нормальну експлуатацію або веде до відмови інших конструкцій, які не належать до категорії А;
- В: відмова не порушує роботу інших конструкцій чи їхніх елементів.
Друга ознака — категорія за напруженим станом, тобто за можливістю досягти граничного стану внаслідок утоми чи крихкого руйнування:
- I: граничний стан можливий унаслідок безпосередньої дії динамічного рухомого чи вібраційного навантаження;
- II: лише при поєднанні несприятливих чинників (динамічне чи вібраційне навантаження, концентратори напружень, зони розтягу тощо);
- III: утома чи крихке руйнування неможливі через відсутність несприятливих чинників.
Готовий перелік для типових елементів дає таблиця А.1 додатка А. Ферми покриттів при статичному навантаженні там віднесено до А II, колони виробничих споруд (основні елементи перерізу) — до А III, опори ПЛ — до А III, прогони покрівлі — до Б II, ригелі фахверку — до В III. Для елементів, яких у таблиці немає, категорії приймають за аналогією (примітка 2 до таблиці А.1).
Крок 2. Група конструкцій
Група залежить від суми балів Stot = S1 + S2 + S3 + S4 + S5 за таблицею А.2 (п. А.1):
Поріг для кожної групи: група 1 — при Stot > 26; група 2 — 23 ≤ Stot ≤ 26; група 3 — 19 ≤ Stot ≤ 22; група 4 — Stot ≤ 18.
| Чинник | Характеристика | Балів |
|---|---|---|
| S1 — клас відповідальності | СС3 / СС2, СС1 | 4 / 0 |
| S2 — категорія за призначенням | А / Б / В | 11 / 4 / 1 |
| S3 — категорія за напруженим станом | I / II / III | 8 / 5 / 1 |
| S4 — розтягувальні напруження від розрахункового навантаження | є / немає | 7 / 2 |
| S5 — несприятливий вплив зварних з’єднань | є / немає | 6 / 2 |
Вплив зварних з’єднань (S5) враховують, якщо шви розташовані в місцях дії значних розрахункових розтягувальних напружень (σ > 0,3Ry або σ > 0,3Rwz) або якщо міцність шва визначає придатність усієї конструкції до експлуатації. Наведено витяг із таблиць ДБН для вибору; перед замовленням металу звіряйте клас і групу з чинним текстом ДБН В.2.6-198:2014 і проєктом.
Уточнення групи після підбору перерізів
Коли перерізи підібрано, групу переглядають (п. А.2) і корегують Stot не більш ніж на ±4 бали. Додають 1 бал за товщини прокату понад 20 до 40 мм, за кромок після гільйотинного різання, за наклепу від холодного деформування або за високих початкових (зокрема зварювальних) напружень, які в розрахунку не враховано. За товщини понад 40 мм додають 2 бали.
Віднімають 4 бали, якщо навантаження статичне, а напруження стиску не перевищують 0,4·Ry·γc (скажімо, коли гнучкість обмежена конструктивними вимогами).
Крок 3. Які класи міцності дозволені для групи
Таблиця Г.1 додатка Г для сталей із фасонного, сортового, листового й широкосмугового прокату та холодногнутих профілів позначає знаком «+» класи, які застосовувати можна, і знаком «–» ті, що не можна. У стислому вигляді це виглядає так:
| Група конструкцій | Допустимі класи міцності (таблиця Г.1) |
|---|---|
| 1 | С255, С285, С295, С325, С345, С355, С375, С390, С390К, С420, С440, С460, С490, С500, С590К, С620 (не допускаються С235, С245, С275, С345К, С590) |
| 2 | С245 і С275 (із примітками нижче), С255, С285, С295, С325, С345, С355, С375, С390, С390К, С420, С440, С460, С490, С500, С590, С590К, С620 (не допускаються С235, С345К) |
| 3 | усі класи, включаючи С235 (із примітками нижче), С245, С275 і С345К |
| 4 | лише С235 |
Витяг; клас і групу звіряйте з чинним текстом ДБН.
Примітки до таблиці Г.1, які найчастіше впливають на вибір
У групах 1 і 2 сталь С235 не допускається, окрім тонкого прокату (примітка 3, нижче). У групі 4 вона допускається без приміток.
- С235 у групі 3 не застосовують для неопалюваних споруд і конструкцій, що експлуатуються на відкритому повітрі, а також для опор ПЛ, відкритих розподільних пристроїв (ВРП) і контактних мереж транспорту (КМТ) — примітка а;
- С245 і С275 у групі 2 для неопалюваних конструкцій на відкритому повітрі — лише прокат товщиною до 10 мм (примітка б);
- прокат до 5 мм включно зі сталі С235 допускається для конструкцій усіх груп, окрім опор ПЛ, ВРП і КМТ, а прокат до 8 мм включно зі сталі С245 — для 1-ї групи (примітка 3);
- для прокату завтовшки до 3 мм вимог до ударної в’язкості немає (примітка 2);
- до сортового прокату (круг, смуга, квадрат) ставляться ті самі вимоги, що й до фасонного такої самої товщини (примітка 5).
Крок 4. Ударна в’язкість
Таблиця В.1 додатка В задає характеристичні показники ударної в’язкості прокату за розрахункової температури залежно від групи конструкцій і характеристичного опору Ryn:
| Група | 235 | 245 ≤ Ryn < 290 (С245, С255, С275, С285) | 290 ≤ Ryn ≤ 390 (С295 … С390) | Ryn > 390 |
|---|---|---|---|---|
| 1 | — | KCA + KCV | KCV−20 | KCV−40 |
| 2, 3 | — | KCA + KCV | KCV−20 | KCV−40 |
| 4 | — | KCA + KCV | — | — |
KCV (індекс t — температура випробувань; без індексу — +20 °C) — ударна в’язкість на зразках із V-подібним надрізом; KCA — після деформаційного старіння на зразках із U-подібним надрізом (ГОСТ 9454).
Норми ударної в’язкості
Примітка 3 до таблиці В.1 дає такі значення: KCA = 29 Дж/см². Для Ryn < 290 Н/мм² KCV = 34 Дж/см² на поздовжніх і 25 Дж/см² на поперечних зразках. Для 290 ≤ Ryn ≤ 390 KCV−20 = 34 Дж/см² (поздовжні) і 25 Дж/см² (поперечні). Для Ryn > 390 KCV−40 = 25 Дж/см².
Різниця між класами С255 і С345 не лише в Ry. Для С345 ударну в’язкість вимагають уже при −20 °C, і це треба вказати в замовленні металу.
Розрахункова температура
Розрахункова мінімальна температура (п. 6.1.8) — це температура найхолоднішої п’ятиденки в районі будівництва за ДСТУ-Н Б В.1.1-27 із забезпеченістю 0,92 для конструкцій в опалюваних приміщеннях і 0,98 для конструкцій у неопалюваних приміщеннях та просто неба. Для опор, щогл і інших конструкцій просто неба беруть 0,98.
Таблиця В.1 фіксує температуру випробувань (KCV−20 або KCV−40) залежно від Ryn, а не від міста. Формули переходу від розрахункової температури до температури випробувань норма не дає. Примітка 2 до таблиці В.1 відсилає до п. 5.3.1, а саму розрахункову температуру визначає п. 6.1.8. Для районів, де вона нижча за температуру випробувань, вимогу уточнює проєктувальник у технічному завданні.
Значення з таблиці 2 ДСТУ-Н Б В.1.1-27 (стовпчики 17 і 18) для обласних центрів. Назви подано як у стандарті: нині Дніпропетровськ — це Дніпро, а Кіровоград — Кропивницький.
| Пункт (як у таблиці) | 0,98, °C | 0,92, °C |
|---|---|---|
| Вінниця | −25 | −21 |
| Дніпропетровськ | −26 | −24 |
| Донецьк | −24 | −22 |
| Житомир | −24 | −22 |
| Запоріжжя | −23 | −21 |
| Івано-Франківськ | −22 | −20 |
| Київ | −25 | −22 |
| Кіровоград | −25 | −22 |
| Луганськ | −27 | −25 |
| Луцьк | −22 | −20 |
| Львів | −20 | −19 |
| Миколаїв | −22 | −20 |
| Одеса | −20 | −18 |
| Полтава | −25 | −23 |
| Рівне | −22 | −21 |
| Суми | −27 | −25 |
| Тернопіль | −22 | −20 |
| Ужгород | −21 | −18 |
| Харків | −26 | −23 |
| Херсон | −23 | −19 |
| Хмельницький | −22 | −21 |
| Черкаси | −24 | −21 |
| Чернівці | −22 | −20 |
| Чернігів | −27 | −23 |
| Сімферополь | −18 | −15 |
Для пунктів, яких немає в таблиці, беруть дані найближчого пункту з аналогічними умовами (п. 1.2 ДСТУ-Н Б В.1.1-27).
Товстий прокат
За п. 6.1.7 листовий прокат завтовшки 25 мм і більше для елементів, що працюють у напрямку товщини, а також прокат завтовшки 40 мм і більше в зварних з’єднаннях мають відповідати вимогам за групою. Група 1: клас суцільності 0 за ГОСТ 22727 і група якості не нижче Z35 за ГОСТ 28870. Група 2: клас суцільності не більше 1 і Z25. Групи 3 і 4: клас суцільності не більше 2 і Z15.
Крок 5. Марка сталі за стандартом і клас міцності
Клас міцності (С245, С345…) і марку за ГОСТ 380, ГОСТ 19281, ДСТУ EN 10025 зіставляє таблиця Г.5. Нижче — найпоширеніші у виробництві конструкцій:
| Клас міцності | Марка за таблицею Г.5 | Стандарт |
|---|---|---|
| С235 | С235; Ст3кп2; S235JR, S235J0, S235J2 | ГОСТ 27772; ДСТУ 2651/ГОСТ 380; ДСТУ EN 10025-2 |
| С245 | С245; Ст3пс5 (листовий до 20, фасонний до 40) | ГОСТ 27772; ДСТУ 2651/ГОСТ 380 |
| С255 | С255; Ст3сп5 (листовий понад 4, фасонний до 10); Ст3Гпс5 (листовий понад 4); Ст3Гсп5 (листовий до 40) | ГОСТ 27772; ДСТУ 2651/ГОСТ 380 |
| С295 | 09Г2, 09Г2С (листовий і фасонний до 32) | ГОСТ 19281 |
| С325 | 09Г2С (листовий і фасонний понад 10 до 20 включно); 14Г2 (до 32 включно); 15ХСНД (фасонний понад 20 до 32) | ГОСТ 19281 |
| С345 | С345; 09Г2С (листовий і фасонний до 10 включно); 15ХСНД (листовий до 32, фасонний до 20 включно) | ГОСТ 27772; ГОСТ 19281 |
| С355 | S355J2, S355K2 (ДСТУ EN 10025-2); S355N, S355NL (ДСТУ EN 10025-3); S355M, S355ML (ДСТУ EN 10025-4) | ДСТУ EN 10025-2, -3, -4 |
Витяг; позначення й товщини звіряйте з чинним текстом ДБН.
Як читати таблицю Г.5
Одна марка належить до різних класів залежно від товщини. Сталь 09Г2С — це С345 (до 10 мм), С325 (понад 10 до 20 мм) або С295 (до 32 мм), і розрахункові опори в цих випадках різні (крок 7).
Сталь Ст3пс5 відповідає класу С245, який не допускається в 1-й групі конструкцій (виняток — прокат до 8 мм включно, примітка 3 до таблиці Г.1). Ст3сп5 (клас С255) допускається в групах 1–3.
Для зварних конструкцій вуглецеві й низьколеговані сталі мають постачатись із гарантією зварюваності «св» (примітка 1 до таблиці Г.5). Для труб є окремий блок таблиці Г.1 і таблиця Г.3 (ГОСТ 10705, 10706, 8731), для лиття — таблиці Г.6 і Г.7; у цій статті вони не розглядаються.
Крок 6. Хімічний склад і зварюваність
Таблиця В.2 задає граничний вміст вуглецю, фосфору й сірки (масова частка, %, не більше) і рекомендований вуглецевий еквівалент Ce:
| Ryn, Н/мм² | Вуглець | Фосфор | Сірка | Ce, не більше |
|---|---|---|---|---|
| 235 ≤ Ryn < 275 | 0,22 | 0,040 | 0,050 | 0,38 |
| 275 ≤ Ryn < 345 | 0,15 | 0,035 | 0,025 | 0,40 |
| 345 ≤ Ryn < 390 | 0,15 | 0,035 | 0,025 | 0,44 |
| 390 ≤ Ryn < 440 | 0,15 | 0,020 | 0,020 | 0,45 |
Якщо конструкцію цинкуватимуть
Для виробів, які після виготовлення гаряче цинкують, склад сталі впливає й на покриття: від вмісту кремнію й фосфору залежать вигляд і товщина цинкового шару. Тому склад металу для таких конструкцій варто узгодити з виробником покриття. Докладніше — у переліку підготовки виробів до цинкування.
Крок 7. Розрахунковий опір
Розрахункові опори Ry при розтягу, стиску й згині беруть із таблиці Г.2 за класом міцності й товщиною (для фасонного прокату — за товщиною полиці). Ось витяг для сталей, які найчастіше застосовують у виробництві. Саму перевірку перерізу з обраною сталлю показано в статтях про розрахунок балки, колони і ферми.
| Клас | Товщина, мм | Ry листового, Н/мм² | Ry фасонного, Н/мм² |
|---|---|---|---|
| С235 | 2–20 | 230 | 230 |
| С235 | понад 20 до 40 | 220 | 220 |
| С245 | 2–20 | 240 | 240 |
| С245 | понад 20 до 30 | — | 230 |
| С255 | 2–3,9 | 250 | — |
| С255 | 4–10 | 240 | 250 |
| С255 | понад 10 до 20 | 240 | 240 |
| С255 | понад 20 до 40 | 230 | 230 |
| С295 | до 100 | 285 | 285 |
| С325 | понад 10 до 20 | 315 | 315 |
| С325 | понад 20 до 40 | 300 | 300 |
| С345 | 2–10 | 335 | 335 |
| С345 | понад 10 до 20 | 315 | 315 |
| С345 | понад 20 до 40 | 300 | 300 |
Для гнутих профілів беруть опори листового прокату, з якого їх виготовлено (п. 7.3). Ry листового прокату знижується зі збільшенням товщини, тому перехід з 10 мм на 12 мм може змінити розрахунковий опір.
Приклади
Усі чотири елементи розглянуто для класу наслідків СС2 (S1 = 0), без перевірених перерізів. «Є» у S4 і S5 означає, що в елементі діють розтягувальні напруження, а шви розташовані в зонах значного розтягу.
| Елемент (таблиця А.1) | Категорії | Stot (S5 = 6 / S5 = 2) | Група | Допустимі класи за Г.1 (ударна в’язкість за В.1) |
|---|---|---|---|---|
| Ферма покриття при статичному навантаженні (п. 5, б) | А II | 0+11+5+7+6 = 29 / 25 | 1 / 2 | група 1: С255, С285 … С345 …; KCA+KCV (С255) або KCV−20 (С345) |
| Опора ПЛ (п. 9, б) | А III | 0+11+1+7+6 = 25 / 21 | 2 / 3 | група 2: С245 (до 10 мм), С255, С345 …; група 3: також С235 (але не для опор ПЛ, примітка а) |
| Прогін покрівлі (п. 5, г) | Б II | 0+4+5+7+6 = 22 / 18 | 3 / 4 | група 3: усі класи; група 4: лише С235 |
| Ригель фахверку, інші елементи (п. 6, в) | В III | 0+1+1+7+6 = 15 / 11 | 4 | лише С235 |
У прикладах S4 = 7 (розтягувальні напруження є) і S5 = 6 (шви в зонах розтягу) прийнято як найгірший випадок. Якщо елемент працює лише на стиск (S4 = 2) і напруження стиску не вище 0,4·Ry·γc, групу можна знизити на 4 бали за п. А.2; ці умови з розтягом несумісні. Остаточну групу встановлює проєктувальник.
Що вказати на кресленнях КМ і в замовленні металу
За п. 5.1.3 ДБН у робочій документації (на кресленнях КМ) наводять: категорію конструкцій та їх елементів за призначенням і напруженим станом (додаток А); клас відповідальності й прийнятий коефіцієнт γn; термін експлуатації за технічним завданням; сталі й додаткові вимоги до них; типи, способи виконання й перерізи швів; клас міцності й точності болтів; ступінь агресивного впливу середовища й систему захисту від корозії. Про оформлення таких креслень — у правилах виконання КМ і КМД.
Якщо прокат працює на розтяг у напрямку товщини, в замовленні вказують клас суцільності за ГОСТ 22727 і, за потреби, класифікацію за відносним звуженням за ГОСТ 28870 (п. 5.1.4). Решта, що має потрапити в замовлення:
- клас міцності (С345) і марку за стандартом (09Г2С ГОСТ 19281) разом;
- вимоги до ударної в’язкості (KCV−20, поздовжні чи поперечні зразки), якщо вони відмінні від базових;
- «св» — гарантію зварюваності для зварних конструкцій;
- товщину прокату: від неї залежать клас за таблицею Г.5 і Ry за таблицею Г.2;
- категорію конструкції й групу (за таблицею А.2), щоб виробник бачив, чому обрано саме цей клас.
Типові помилки
- обирати сталь лише за Ry, хоча клас, ударна в’язкість і група конструкцій мають бути узгоджені;
- застосовувати С235 або Ст3кп там, де вона заборонена: у групах 1 і 2, а в групі 3 — для опор ПЛ, ВРП і КМТ та неопалюваних конструкцій на відкритому повітрі (таблиця Г.1, примітка а);
- не вказати в замовленні температуру випробувань на ударний згин: KCV−20 для С345 — частина вимоги до сталі;
- не врахувати товщину, від якої залежать і клас сталі, і Ry (таблиці Г.2 і Г.5);
- забути про групу після підбору перерізів і після врахування товщини понад 20 мм (п. А.2);
- замовити сталь для зварної конструкції без гарантії зварюваності.
Що ми виготовляємо
Основні марки сталі, з яких ПОЛІГОНАЛЬ виготовляє металоконструкції, — Ст3, С245, С345 і 09Г2С. Марку для вашого виробу обирають за навантаженням, температурою експлуатації й вимогами проєкту. Якщо в проєкті вже вказано клас і марку, виготовляємо за вашими кресленнями; властивості марок зібрано в розділі «Марки сталі для металоконструкцій».
Нормативи, за якими складено статтю
- ДБН В.2.6-198:2014 «Сталеві конструкції. Норми проектування» (пп. 5.1.3, 5.1.4, 5.3.5, 6.1.7, 6.1.8, 7.3, додатки А, В, Г: таблиці А.1, А.2, В.1, В.2, Г.1, Г.2, Г.5);
- ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» (таблиця 2: температура найхолоднішої п’ятиденки; чинний від 01.11.2011).
Оновлено:
Поширені запитання про вибір марки сталі
Яку сталь вибрати для металоконструкції?
Спершу визначають категорії елемента за призначенням і напруженим станом, потім групу конструкцій за таблицею А.2. Група задає перелік допустимих класів міцності (таблиця Г.1) і ударну в’язкість (таблиця В.1). Із цього переліку добирають клас, а марку за стандартом знаходять у таблиці Г.5 з урахуванням товщини.
Чим відрізняється С255 від С345?
Розрахунковим опором: для листового прокату завтовшки 4–10 мм Ry сталі С255 становить 240 Н/мм², а С345 (до 10 мм) — 335 Н/мм². Різняться й вимоги до ударної в’язкості: для С255 за таблицею В.1 це KCA + KCV, для С345 — KCV−20, і її треба вказувати в замовленні.
Що таке група конструкцій?
Це число від 1 до 4, яке визначає суворість вимог до сталі. Його знаходять за сумою балів Stot: група 1 — при Stot > 26, група 2 — від 23 до 26, група 3 — від 19 до 22, група 4 — при Stot ≤ 18. Бали дають клас відповідальності, категорії елемента, розтягувальні напруження й вплив зварних швів.
Чи потрібна ударна в’язкість?
Залежить від групи й характеристичного опору Ryn. Для класів із Ryn від 245 до 290 за таблицею В.1 вимагають KCA + KCV, для Ryn від 290 до 390 у групах 1–3 — KCV−20, для Ryn понад 390 — KCV−40. Для прокату до 3 мм вимог до ударної в’язкості немає. Якщо розрахункова температура району нижча за температуру випробувань, вимогу уточнює проєктувальник.
Чи можна застосовувати сталь С235 (Ст3кп)?
У групах 1 і 2 — ні (виняток — тонкий прокат за приміткою 3 до таблиці Г.1). У групі 3 її не застосовують для опор ПЛ, ВРП і КМТ, а також для неопалюваних конструкцій на відкритому повітрі. У групі 4 С235 допускається без приміток.
Продукція за темою: Проєктування металевих конструкцій (КМ, КМД) · Виготовлення металоконструкцій на замовлення
Ще за темою: Креслення КМ: склад, етапи й розрахунки · Що таке КМД: розшифровка, чим відрізняється від КМ · Креслення КМД: склад, переваги й вартість · Стадії КМ і КМД: склад комплектів · Правила оформлення креслень КМ і КМД: ДСТУ, специфікація, масштаби · Розрахунок металоконструкцій: методи й перевірка
Розрахунок вартості за вашими параметрами
Надішліть параметри — розрахуємо вартість і терміни.