Опори контактної мережі трамвая й тролейбуса: норми та фундаменти

Норми для контактної мережі трамвая й тролейбуса

Опори контактної мережі входять до складу трамвайної чи тролейбусної лінії, тому їх проєктують за вимогами ДБН В.2.3-18:2007 «Трамвайні та тролейбусні лінії. Загальні вимоги до проектування». Висоту, навантаження й розташування опор задає проєкт конкретної лінії: він спирається на ці вимоги та на місцеві умови траси.

Опори контактної мережі й ПУЕ: де правила закінчуються

Глава 2.5 ПУЕ (редакція 2026 р.), присвячена повітряним лініям електропередавання (ПЛ) понад 1 кВ до 750 кВ, на контактні мережі не поширюється. У сфері застосування (п. 2.5.1) названо контактні мережі електрифікованих залізниць, трамвая й тролейбуса, а також ПЛ 6–35 кВ, змонтовані на опорах контактної мережі: їх будують за спеціальними правилами, нормами й постановами. Глава 2.4 (ПЛ до 1 кВ) теж не охоплює контактні мережі міського електротранспорту (п. 2.4.1). Саму опору контактної мережі проєктують за нормами для таких ліній, про які йшлося вище, а не за главами ПУЕ про ПЛ.

Проте в главах про освітлення такі опори згадано: на них можуть стояти й світильники. Світильники зовнішнього освітлення можна встановлювати на опорах контактної мережі електрифікованого міського транспорту всіх струмів напругою до 600 В (п. 6.3.2). Для живлення світильників на опорах контактної мережі електрифікованого транспорту напругою до 690 В постійного струму дозволено прокладати кабельні лінії або самоутримні ізольовані проводи (п. 6.3.25). Межа напруги в цих двох пунктах різна, 600 і 690 В, тому проєктувальник уточнює її за чинним текстом.

Коли світильники стоять на залізобетонних чи металевих опорах електрифікованого міського транспорту, а мережа живлення має заземлену нейтраль, світильники й опори приєднують до PEN-провідника лінії (п. 6.1.49). Над контактною мережею трамвая світильник треба встановлювати на висоті не менше 8 м до головки рейки, над мережею тролейбуса — не менше 9 м від рівня проїзної частини (п. 6.3.5).

Окремий випадок — спільні опори. Контактні проводи тролейбусної лінії й проводи лінії до 1 кВ допускається підвішувати на одних опорах за двох вимог: опори контактних проводів повинні мати механічну міцність, достатню для проводів лінії до 1 кВ, а відстань між проводами лінії та кронштейном чи пристроєм кріплення утримного троса контактних проводів має бути не менша ніж 1,5 м (п. 2.4.84, підпункт «д»). Усе це вимоги ПУЕ до проєкту лінії; остаточні значення для конкретної лінії проєктувальник бере з чинного тексту.

Два способи кріплення опор: БКМГ і БКМ

• БКМГ — опору монтують безпосередньо в ґрунт, без фланця;
• БКМ — опора на анкерах: стійка кріпиться до фундаменту через фланцеве з’єднання на анкерних болтах.

Обидва типи виготовляємо висотою 7,3 і 9 м, із розрахунковим навантаженням від 800 до 2500 кг. Повна таблиця розмірів — на сторінці Опори контактної мережі.

Що враховують під час вибору фундаменту

• тип ґрунту на трасі: від його несучої здатності залежить, чи вистачить монтажу в ґрунт (БКМГ), чи потрібне анкерне закріплення (БКМ);
• розрахункове навантаження від контактного проводу, а також від СІП і освітлення, якщо вони на тій самій опорі;
• глибина промерзання ґрунту в регіоні;
• підземні комунікації на трасі.

Як прочитати марку: від опори БКМ до закладної ФКМ

Розберемо марку на прикладі опори БКМ-9-15 з каталогу:

• 9 — висота опори в метрах (у ряду є 7,3 і 9 м);
• 15 — клас навантаження P, тобто 1 500 кг. Класи 800, 1 200, 1 500, 2 000 і 2 500 кг у марці записують як 8, 12, 15, 20 і 25;
• для цього класу каталог дає вісім анкерів М36 і розмір B = 460 мм;
• закладна ФКМ-460-1040: перше число збігається з B опори, друге — висота закладної в міліметрах, анкери 36/8.

У каталозі для опор БКМ висотою 7,3 і 9 м закладну визначає клас навантаження, а не висота. БКМ-7,3-15 і БКМ-9-15 використовують одну закладну ФКМ-460-1040, а класи 2 000 і 2 500 кг — одну на двох, ФКМ-520-1200. Усі типорозміри — у статті про фундаментні закладні.

Приклад: який момент створює навантаження P і як зростає закладна

Це орієнтир для порівняння класів, а не розрахунок фундаменту. Припустимо, що P діє горизонтально на висоті 6 м над землею. Значення умовне: реальне положення підвіски й напрямок сил задає проєкт лінії.

Навантаження P задано в кілограмах (кілограм-сила), тож спершу переводимо його в ньютони: 1 кгс ≈ 9,81 Н. Для 1 500 кг сила дорівнює 1 500 × 9,81 ≈ 14 715 Н, тобто 14,72 кН, а момент в основі — 14,72 × 6 ≈ 88 кН·м. Решту класів рахуємо так само:

Від найлегшого класу до найважчого момент зростає в 3,1 раза (147 проти 47 кН·м), а закладна — від М27 до М42. У справжньому розрахунку додаються вітер на стійку, СІП і світильники на тій самій опорі, коефіцієнти надійності та перевірка ґрунту. Вітровий тиск W0 для обласних центрів — у статті Вітрові райони України.

БКМГ чи БКМ: порівняння за критеріями

Тип кріплення залежить від майданчика. Основні відмінності — в таблиці.

Остаточний вибір підтверджує проєкт лінії за даними вишукувань.

Чек-лист перед замовленням

Перед запитом зберіть:

• де на трасі стоїть кожна опора: на прямій ділянці, на кривій чи кінцева. На кривих і кінцевих опорах горизонтальне зусилля, як правило, більше, ніж на прямих, тому клас P визначають для кожної групи окремо;
• що ще нестиме стійка: СІП, світильник, кронштейн (вага й виліт);
• спосіб кріплення (БКМГ чи БКМ): його обирають за таблицею вище та звітом інженерно-геологічних вишукувань. У слабкому ґрунті без звіту БКМГ краще не обирати;
• для БКМ закладну ФКМ добирають за класом P, а не лише за висотою опори;
• де проходять підземні комунікації: це погоджують до розмітки котлованів;
• хто й коли виготовляє фундамент. Опору встановлює спеціалізована організація, коли фундамент набере необхідну міцність (див. Монтаж багатогранних опор і щогл).