Фундаменти опор освітлення: види й влаштування

Монолітний фундамент

Монолітний залізобетонний фундамент виготовляють безпосередньо на місці монтажу опори у вигляді бетонного блока. Порядок робіт такий:

• викопування котловану під фундамент;
• встановлення опалубки;
• встановлення арматури;
• встановлення анкерного вузла з кондуктором, через який опору кріплять до фундаменту;
• монтаж трубки для відведення конденсату;
• прокладання проводки для подальшого підключення до живильного кабелю;
• заливання бетону;
• зворотне засипання котловану.

Фундамент із паль-оболонок

Фундамент з одиночних паль-оболонок влаштовують так: металеву палю занурюють у заздалегідь пробурений котлован і заливають бетоном. Палю-оболонку виготовляють на заводі, найчастіше з трубного профілю. Опору кріплять до фундаменту через фланцеве з’єднання. Послідовність така:

• буріння котловану діаметром на 100 мм більшим за діаметр палі-оболонки;
• встановлення палі-оболонки в котлован;
• монтаж трубки для відведення конденсату;
• прокладання проводки для підключення до живильного кабелю;
• заповнення бетоном внутрішнього об’єму палі та простору між стінками котловану й палі.

Трубку для відведення конденсату та проводку монтують через технологічні отвори в палі-оболонці.

Фундамент із готових блоків

Фундамент у вигляді готового бетонного блока влаштовують так: блок опускають у заздалегідь підготовлений котлован і засипають ґрунтом. Блок виготовляють на заводі: це армований виріб із уже встановленою анкерною основою для кріплення опори й технологічним отвором (вікном) для трубки відведення конденсату та проводки. Етапи:

• викопування котловану;
• встановлення бетонного блока в котлован;
• монтаж трубки для відведення конденсату;
• прокладання проводки для підключення до живильного кабелю;
• заповнення технологічного отвору цементно-піщаним розчином;
• зворотне засипання котловану.

Як проєктують фундаменти

Фундаменти опор освітлення проєктують на підставі технічного завдання замовника відповідно до вимог ДБН В.2.1-10:2018. Згідно з ними фундаменти розраховують за двома групами граничних станів: за несучою здатністю (перша група) і за деформаціями (друга). Під час проєктування враховують:

• результати інженерно-геологічних вишукувань;
• відомості про сейсмічність району будівництва;
• дані про призначення, конструктивні й технологічні особливості освітлювальних опор і фундаментів та умови їх експлуатації;
• навантаження, що діють на опори й фундаменти;
• умови наявної забудови та вплив на неї нового будівництва;
• екологічні вимоги;
• розміри земельних ділянок;
• техніко-економічне порівняння можливих варіантів, щоб обрати найвигідніший.

Який фундамент обрати

Вибір залежить від ґрунту, висоти опори, навантаження від світильників і вітру, а також від умов будівництва (терміни, техніка, наявність комунікацій).

Анкерний вузол і кондуктор

Опору кріплять до фундаменту фланцем на анкерних болтах. Щоб отвори у фланці збіглися з анкерами, болти встановлюють у кондуктор — шаблон, що фіксує їх положення до заливання бетону. Кондуктор також визначає висоту анкерів над поверхнею й вертикальність опори після встановлення.

Через технологічний отвір у фундаменті (трубку для відведення конденсату) заводять живильний кабель; трубку монтують до заливання.

Фундамент як заземлювач: що каже ПУЕ

ПУЕ (ред. 2026 р.), п. 1.7.115, допускає використовувати як природні заземлювачі залізобетонні конструкції будівель і споруд, що контактують із землею, зокрема фундаменти в неагресивному, слабоагресивному й середньоагресивному середовищі. Для опор ПЛ окремо названо підземні частини залізобетонних і металевих опор разом із фундаментами, якщо залізобетон не гідроізольовано полімерними матеріалами. Повітряні лінії зовнішнього освітлення виконують за вимогами глави 2.4 «Повітряні лінії електропередавання напругою до 1 кВ» (п. 6.3.26), а в ній записано: металева опора на залізобетонному фундаменті повинна мати металевий зв’язок між металоконструкціями та арматурою фундаменту (п. 2.4.33).

ПУЕ вимагає визначати розрахунком чотири речі (п. 1.7.116): чи допустима густина струму в природних заземлювачах, чи потрібно зварювати арматурні стержні фундаменту, чи потрібно приварювати до них анкерні болти і чи можна взагалі використати фундамент у сильноагресивному середовищі.

Штучний заземлювач зі сталі з гарячим цинкуванням, закладений у землю, має відповідати мінімальним розмірам з табл. 1.7.5 (п. 1.7.117). Вертикальний круглий заземлювач: діаметр 16 мм, покриття 70 мкм. Горизонтальні: круглий діаметром 10 мм з покриттям 50 мкм і штаба перерізом 90 мм² завтовшки 3 мм з покриттям 70 мкм. Алюмінієві заземлювальні провідники прокладати в землі не допускається (п. 1.7.120). Остаточні значення для конкретного об’єкта проєктувальник бере з чинного тексту ПУЕ.

Типові помилки під час влаштування фундаментів

• неточне положення анкерів через відсутність кондуктора: опора не сідає на фланець без переробки;
• недостатнє ущільнення бетону й засипки, порушення захисного шару арматури;
• відсутність трубки для кабелю або її неправильне положення;
• невраховані ґрунтові води й пучинисті ґрунти, промерзання;
• монтаж опори до набору бетоном достатньої міцності;
• не виконане заземлення або пошкоджене антикорозійне покриття анкерів.

Що потрібно для розрахунку фундаменту

Надішліть дані про опору (висота, тип, кількість і вага світильників), район будівництва й, якщо є, результати інженерно-геологічних вишукувань. За цими даними виконаємо розрахунок і запропонуємо фундамент. Проєкт фундаменту можна замовити разом з опорами.