Технічне обстеження будівель: порядок і паспорт

Обов’язки власника та виконавця

За поточні огляди й періодичні обстеження об’єкта відповідає його власник або управитель: закон покладає це на нього протягом усього періоду існування об’єкта, прийнятого в експлуатацію. Він і ухвалює рішення про обстеження. Якщо об’єкт пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних дій чи теракту, рішення може ухвалити й уповноважений орган: виконавчий орган сільської, селищної чи міської ради або, у передбачених законом випадках, військова адміністрація.

Виконує обстеження кваліфікований виконавець: особа з кваліфікаційним сертифікатом на право виконання робіт з обстеження або організація, у складі якої такі особи є. Кого саме можна залучати, пояснює стаття Хто має право проводити технічне обстеження.

Власник у цій схемі:

• замовляє обстеження за договором і погоджує технічне завдання;
• збирає й передає виконавцю документацію на об’єкт;
• дає безпечний доступ до конструкцій і приміщень: за потреби знеструмлює, прибирає, налагоджує освітлення, а іноді просто присутній на об’єкті;
• отримує від виконавця паспорт або звіт, подає паспорт органу місцевого самоврядування й сам вирішує, що робити далі: ремонтувати, підсилювати чи обмежувати експлуатацію.

Виконавець складає програму робіт, проводить обстеження й оформлює результат. Якщо він знаходить дефекти, через які несуча здатність може різко знизитися, а конструкція — обвалитися чи втратити стійкість, або які загрожують життю й здоров’ю людей, він письмово повідомляє про це власника чи управителя, місцеву владу, територіальні органи Держпраці та ДСНС; якщо обстеження замовив уповноважений орган, то власника чи управителя та цей орган. Строк — невідкладно, але не пізніше ніж у дводенний строк від дати виявлення.

Яка документація потрібна

Перед початком робіт замовник збирає все, що є про об’єкт, і передає виконавцю:

• проєктну й виконавчу документацію, зокрема геодезичну;
• матеріали інженерно-геологічних вишукувань;
• дані технічної інвентаризації;
• результати попередніх обстежень;
• експлуатаційну документацію, зокрема відомості про виконані ремонти, підсилення й реконструкції;
• паспорт об’єкта, якщо його вже складали.

Виконавець вивчає ці матеріали на етапі підготовки. Повного комплекту не завжди вистачає. Бракуючі дані, наприклад перерізи елементів чи фактичні розміри вузлів, він знімає обмірами на місці, і обсяг робіт від цього зростає.

Звіт описує умови експлуатації та, за потреби, зовнішнє середовище, тож виконавцю знадобляться й відомості про умови, у яких працює об’єкт: температура й вологість, склад та інтенсивність пилу, агресивність середовища, режим експлуатації, навантаження від обладнання й рухомого складу, а також випадки підтоплення, урагану чи зледеніння. На цих даних він уточнює фактичні навантаження й впливи. Те, чого немає в документах, з’ясовують опитуванням експлуатаційного персоналу.

Етапи обстеження

Чинний порядок виділяє три етапи. Перші два однакові, а підсумковий документ залежить від підстави обстеження.

1. Підготовка. Виконавець знайомиться з об’єктом, його об’ємно-планувальним і конструктивним рішеннями, вивчає виконавчу геодезичну документацію та матеріали вишукувань, аналізує проєктні й технічні документи. За технічним завданням, яке погодив власник або управитель, він складає програму робіт. У завданні вказують мету обстеження, кількість етапів і роботи на кожному, строк, склад звітних документів і потребу в паспорті.

2. Попереднє та/або основне (детальне) обстеження. Попереднє — суцільний візуальний огляд: виконавець виявляє дефекти й пошкодження за зовнішніми ознаками, де потрібно, вимірює й фотографує їх, наносить на схеми з прив’язкою в натурі, попередньо оцінює стан і складає попередній висновок. Основне обстеження потрібне, коли дефекти можуть знизити міцність, стійкість чи жорсткість конструкцій або показники інженерних систем, а також коли не враховано потреб маломобільних груп. Воно охоплює аналіз дефектів і причин їх появи, визначення фактичних навантажень і впливів, детальні виміри геометрії, інструментальне визначення параметрів дефектів та перевірочні розрахунки несучих конструкцій, основ і об’єкта в цілому.

3. Підсумковий документ. Після планового обстеження це паспорт об’єкта (або зміни до наявного паспорта), який складають на основі звіту. Після обстеження через дефекти чи пошкодження, зокрема від пожежі, аварії або воєнних дій, це звіт з рекомендаціями щодо подальшої експлуатації. Перед проєктом капітального ремонту, реконструкції чи реставрації — звіт з рекомендаціями щодо цих робіт.

Не все з цього потрібне щоразу. Якщо попереднє обстеження не знайшло дефектів, що знижують міцність, стійкість чи жорсткість, основного етапу може не бути, а попередній висновок просто скаже, як безпечно експлуатувати об’єкт далі. Чи потрібне основне обстеження, вирішують разом із виконавцем власник, управитель або уповноважений орган. Скільки етапів і який обсяг робіт на кожному, задає технічне завдання з огляду на мету.

Обстеження лише за фотографіями, відео чи кресленнями, без огляду об’єкта на місці, не допускається, окрім випадків, які встановлює профільне міністерство (Мінрозвитку). Пошкоджені внаслідок аварії, воєнних дій чи теракту об’єкти обстежують після аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також робіт із розмінування.

Схему «попереднє, детальне й спеціальне обстеження», яку подекуди ще можна побачити, містили скасовані правила 1997 року. Чинний порядок спеціального етапу не передбачає.

Що містить технічний звіт

Звіт складає виконавець, а його склад задає Методика проведення обстеження та оформлення його результатів (затверджена наказом Мінрозвитку від 06.08.2022 № 144). У загальному випадку він містить:

• титульний аркуш: відомості про виконавця, назва звіту, підписи відповідальних осіб, зокрема керівника роботи;
• вступ: предмет договору, дані про замовника та експерта чи групу, мета й завдання, вихідні дані, метрологічне забезпечення;
• коротку характеристику об’єкта: загальні відомості, технічні показники, опис конструкцій і систем, умови експлуатації, аналіз документації;
• відомість дефектів і пошкоджень; схеми, фото й обмірні креслення виносять у додатки;
• результати обстежень, вимірювань і перевірочних розрахунків;
• висновки та рекомендації: стан елементів, систем і об’єкта в цілому; невідкладні протиаварійні роботи й консервація, якщо вони потрібні; висновок щодо експлуатації, ремонту, реконструкції, відновлення чи демонтажу; рекомендований строк наступного обстеження.

Після попереднього обстеження виконавець складає проміжний звіт. У ньому попередній висновок про стан і рекомендація: переходити до основного обстеження чи безпечно користуватися об’єктом далі. Повний звіт готують після основного обстеження, а коли основне не потрібне, звіт такого самого складу оформлюють за результатами попереднього.

Як за результатами вимірів і розрахунків оцінюють стан конструкцій, розібрано в статті Діагностика та оцінка технічного стану. Методичну основу оцінювання дає настанова ДСТУ 9273:2024.

Паспорт об’єкта

Паспорт об’єкта складають за результатами планового обстеження: вперше або вносячи зміни до наявного. Обстеження через дефекти чи пошкодження та перед проєктом ремонту Порядок завершує звітом з рекомендаціями, а для пошкоджених об’єктів прямо зазначає, що паспорт не вимагається. У решті випадків потребу в паспорті вказують у технічному завданні.

Складає паспорт виконавець, який проводив обстеження. Він готує його в паперовій та електронній формі на об’єкт у цілому, за затвердженою формою і з використанням Реєстру будівельної діяльності. За Методикою паспорт створюють на підставі звіту, а звіт і паспорт виконавець вносить до реєстру (крім об’єктів, на які поширюється режим державної таємниці). Складати паспорт за обстеженням лише частини об’єкта, окремих елементів чи інженерних мереж не можна.

Паспорт складають у трьох примірниках однакової юридичної сили. Виконавець передає його власнику або управителю протягом десяти днів від дати складення, а паперовий примірник дає на прохання. Далі власник чи управитель подає паспорт органу місцевого самоврядування в паперовій та електронній формі: на це є місяць від отримання.

У паспорті фіксують результати обстеження і строк наступного. Для об’єктів, що підлягають обов’язковому обстеженню, перший строк і рекомендовану періодичність задає проєктувальник у проєктній документації, а інтервал між обстеженнями не може перевищувати 10 років. Якщо об’єкт прийняли в експлуатацію до 10 червня 2017 року і клас наслідків не визначено, клас встановлюють під час обстеження й теж записують у паспорт.

Паспорт і звіт не замінюють проєкт. Рішення про ремонт, підсилення чи обмеження експлуатації ухвалює власник за рекомендаціями виконавця, а ремонт і підсилення несучих конструкцій виконують за проєктом, який розробляє проєктна організація.