Снігове навантаження за ДБН В.1.2-2: сніговий район, коефіцієнти, схеми розподілу

З чого складається навантаження на покриття

Вихідне значення — S0, характеристичне навантаження від снігу. Це вага снігового покриву на 1 м² поверхні грунту, яку в середньому може бути перевищено один раз на 50 років. Його вимірюють у паскалях, у таблицях норми воно стоїть саме в Па.

Навантаження на покриття дістають з S0 множенням на коефіцієнт C і на коефіцієнт надійності. Сам C складається з трьох множників: коефіцієнта переходу від снігу на землі до снігу на покритті μ, коефіцієнта режиму експлуатації покрівлі Ce і коефіцієнта географічної висоти Calt. Навантаження відносять до горизонтальної проєкції покриття, а не до довжини скату.

Норма вводить три розрахункові значення снігового навантаження: граничне, експлуатаційне й квазіпостійне. Граничне використовують у розрахунках за першою групою граничних станів, експлуатаційне й квазіпостійне — там, де йдеться про другу групу, зокрема про прогини та тривалу дію.

Сніговий район і значення S0

S0 визначають за картою районування території України за вагою снігового покриву або за таблицею міст у довідковому додатку. Таблиця зручна для попередніх оцінок, але карта лишається основою, а для майданчика поза містом чи в горах міське значення може бути неточним.

У таблиці нижче значення S0 для обласних центрів, як вони подані в базовому тексті ДБН В.1.2-2:2006. Зміни до норми могли їх уточнити, тому для розрахунку реального об’єкта значення беруть із чинної редакції за картою або таблицею й перевіряють за місцем будівництва.

Значення з довідкового додатка до базового тексту ДБН В.1.2-2:2006, для обласних центрів. Вони показують розкид по країні (від близько 0,8 до понад 1,7 кПа), але не замінюють значення з чинної редакції норми для вашого майданчика.

Коефіцієнт μ і схеми розподілу

μ норма задає у додатку зі схемами. Для кожної форми покриття там наведено схему з одним або кількома варіантами завантаження, а проміжні значення коефіцієнта знаходять лінійною інтерполяцією. Самі коефіцієнти подано на малюнках, тому тут їх не переписано: потрібне значення беруть зі схеми для вашого покриття.

Перелік схем показує, які форми покрить норма розрізняє. Це варто переглянути до початку розрахунку, щоб не взяти схему односкатного покриття для будівлі з ліхтарем або з перепадом висот.

Часткове завантаження й нерівномірний сніг

Рівномірно розподілений сніг не завжди найневигідніший. Якщо елементи конструкції гірше працюють при частковому завантаженні, норма вимагає розглянути схеми зі снігом на половині або чверті прогону, а для покриттів із ліхтарями — на ділянках шириною b. Для ферми це означає окрему перевірку розкосів і стійок: зусилля в них при односторонньому снігу можуть змінити знак. За потреби враховують і заплановане розширення будівлі.

Варіанти з підвищеним місцевим навантаженням норма вимагає враховувати при розрахунку плит, настилів і прогонів покриття, а також тих елементів несучих конструкцій (ферм, балок, колон), розміри яких визначає саме такий варіант. Для конструкцій допускається замінити схеми додатка еквівалентними за дією спрощеними. У рамах і колонах виробничих будівель можна брати лише рівномірний сніг, окрім місць перепаду покриттів, де підвищене навантаження обов’язкове.

Біля перепаду висот навантаження залежить від висоти перепаду (у формулах її беруть не більше 8 м), від частки снігу, яку вітер зносить до перепаду, і від довжини ділянок покриття, з яких сніг зноситься. Довжина зони підвищеного снігу обмежена, зокрема не більше 16 м. Для μ в цій зоні норма дає верхні межі: 4, якщо нижнє покриття належить будівлі, і 6, якщо це навіс. Тож навіс біля стіни високої будівлі лежить у найнапруженішому режимі з усіх випадків перепаду. Усі ці числа перед використанням звіряють з текстом норми.

Ліхтарі: межі для μ за типом елемента

Для покриттів із поздовжніми ліхтарями норма окремо обмежує μ в зонах підвищеного снігу, і межа залежить від того, що саме розраховують. Для сталевого профільованого настилу вона нижча, ніж для ферм, балок і прогонів. Це приклад того, чому навантаження на настил і на ферму від одного й того самого снігу різняться.

Числа прочитано з тексту норми, але схеми поруч поміщено на малюнках: перед використанням звіряйте з чинною редакцією.

Ce, Calt і режим покрівлі

Ce показує, скільки снігу реально лишається на покрівлі з урахуванням очищення й танення. Його встановлює завдання на проєктування. Для неутеплених покриттів цехів із підвищеним тепловиділенням, за ухилу понад 3 % і належного відведення талої води норма вказує брати Ce = 0,8. Якщо даних про режим покрівлі немає, допускається брати Ce = 1.

Calt враховує висоту H об’єкта над рівнем моря в кілометрах: Calt = 1,4H + 0,3 при H від 0,5 км, а нижче Calt = 1. Формула призначена для гірської місцевості й дає орієнтовне значення із запасом. Наприклад, на висоті 1 км Calt дорівнює 1,7. Якщо для майданчика є результати снігомірних зйомок, S0 визначають їхньою статистичною обробкою, і тоді Calt = 1.

Обидва коефіцієнти легко недооцінити в проєкті: Ce = 1 без запису в завданні закладає рівень, який замовник може потім не підтримувати, а гірський майданчик без Calt виявляється недозавантаженим. Тому режим очищення покрівлі й висоту майданчика варто записувати у вихідні дані.

Сполучення й монтажний період

Сніг входить у розрахункові сполучення як змінне навантаження. Із граничним і експлуатаційним значенням він короткочасний, а з квазіпостійним значенням належить до тривалих навантажень. У основних сполученнях, де діють постійні й не менше двох змінних навантажень, змінні множать на коефіцієнт сполучень 0,95 для тривалих і 0,90 для короткочасних. Якщо в сполученні три й більше короткочасних навантажень, допускається брати для першої за впливом 1,0, для другої 0,8, для решти 0,6.

Для періоду монтажу сніг, вітер, ожеледь і кліматичні температурні впливи, що входять у розрахункові сполучення, норма вимагає зменшувати на 20 %. Це стосується незавершеної конструкції, поки на ній немає покрівлі, але не відміняє перевірки стійкості окремих елементів при монтажі.

У розрахунку на прогин сніг входить не в усі групи вимог. Як це виглядає в розрахунку, показано в статтях про балку і ферму: в обох зазначено, що для естетико-психологічної вимоги короткочасні навантаження не беруть. Колони каркаса розібрано в статті Розрахунок сталевої колони. Вітрове навантаження на опори й щогли — у статті про вітрові райони.

Які дані потрібні для розрахунку покриття

Щоб визначити снігове навантаження на навіс, ферму чи каркас, потрібні населений пункт і висота майданчика над рівнем моря, форма покриття з кутом скатів, наявність ліхтарів, перепадів висот і парапетів, а також чи утеплена будівля й чи очищають сніг. Без цих відомостей коефіцієнти підібрати неможливо.

Ми розробляємо креслення КМ і КМД, виготовляємо металоконструкції за кресленнями замовника й проєктуємо каркаси: проєктування КМ і КМД, виготовлення металоконструкцій. Навантаження від снігу для розрахунку каркаса задає проєкт об’єкта або вихідні дані замовника. Якщо їх немає, ми допоможемо скласти перелік вихідних даних. Монтаж на об’єкті виконує партнерська будівельна компанія.

Нормативи й чинність

• ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи. Норми проектування» зі Змінами № 1 і № 2: розділ про снігові навантаження, довідковий додаток із значеннями для міст, додаток зі схемами снігових навантажень. Станом на жовтень 2026 року документ значиться чинним; чинність і чинна редакція потребують перевірки перед розрахунком.
• ДБН В.1.2-14:2018 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд» і ДБН В.2.6-198:2014 «Сталеві конструкції. Норми проєктування»: клас наслідків, розрахунки елементів. Їх використано в статтях про розрахунок; чинність і чинна редакція потребують перевірки.

Числа з карт, таблиць і схем у цій статті — довідкові. У розрахунку реального об’єкта використовують значення з чинної редакції норми, а не з цього тексту.