Кронштейни, траверси й оголовки для опор освітлення: типи та маркування

Кронштейни КО — для опор освітлення

Серію КО випускають у трьох формах: КО1, КО2, КО3. Різняться вони геометрією та кількістю ріжків (так називають місця кріплення світильника), від 1 до 4. У каталозі для всіх марок серії вказано діаметр 48 мм; його звіряють із верхом опори та посадковим місцем світильника.

Марка має чотири частини, читаємо зліва направо: тип форми, кількість ріжків, висота кронштейна (м), виліт кронштейна (м). Приклад: КО1-2-0,5-1.

Форма КО3 — асиметричний дворіжковий кронштейн із двома різними висотами й вильотами (наприклад, КО3-2-1,1-1: висота ріжків 1,1 і 0,6 м, виліт 1 і 0,5 м); повний перелік варіантів — за запитом.

Кронштейни КП — паркові

Кронштейни КП роблять під верхній діаметр опори 60 мм, ріжків у них від 1 до 3. Типи КП1–КП7 різняться формою та допустимою кількістю ріжків. Марка складається з типу, кількості ріжків і верхнього діаметра опори, наприклад КП1-2-60.

Оголовки ОГ і траверси ТР — групове кріплення прожекторів

Коли на одній опорі треба тримати кілька прожекторів, скажімо для освітлення великого майданчика, ставлять оголовок (ОГ) чи траверсу (ТР). Це рама чи планка з місцями кріплення прожекторів. У марці спершу тип, далі верхній діаметр опори в міліметрах, потім спосіб кріплення: ОГ1-60-ф, ТР1-60-ф.

Точні розміри розташування кріплень прожекторів на кожній марці — за кресленням до замовлення; підберемо оголовок чи траверсу під потрібну кількість і розташування прожекторів.

Матеріал і покриття

Кронштейни, оголовки й траверси виготовляють зі сталі С245 за ДСТУ 8539:2015 і цинкують гарячим способом за ДСТУ EN ISO 1461:2024.

Як кронштейн впливає на опору: приклад для УМО-8

Кронштейн виносить світильник від осі опори й піднімає його, тож допустима площа світильників зменшується. Видно це в таблиці навантажень опор УМО для опори 8 м за вітрового тиску 400 Па. Позначення там такі: H (висота опори), Hs (висота опори з кронштейном) і S (виліт від осі). Рядки з кронштейном читаємо так:

• Hs = 9 м за H = 8 м, тож висота кронштейна 9 − 8 = 1 м, а виліт S = 1,5 м;
• ці висота й виліт збігаються з марками КО1-1-1-1,5 (один ріжок) і КО1-2-1-1,5 (два ріжки) із таблиці вище;
• маса обладнання, закладена в таблиці: 15 кг на ріжок і 50 кг на осі опори.

Навантаження в основі в усіх рядках однакові: Q = 2,05 кН, M = 12,18 кН·м. Розрахунок: 1,973 ÷ 2,396 ≈ 0,82, тобто на 18% менше; 0,888 ÷ 2,396 ≈ 0,37, тобто на 63% менше.

Кронштейни КО3: два ріжки різної висоти

КО3 асиметричний: нижчий ріжок має й менший виліт. У марці стоять перші значення з пар. Тож у КО3-2-1,1-1 перший ріжок має висоту 1,1 м і виліт 1 м, у другого висота 0,6 м і виліт 0,5 м. Не сплутайте: висоти ріжків 1,1 і 0,6 м, а вильоти 1 і 0,5 м.

Дані з каталогу «Конструкції для зовнішнього освітлення».

Оголовок чи траверса: що обрати

ОГ1–ОГ5 за схемами каталогу — багатокутні рами, від трикутної до восьмикутної. Прожектори розвернуті в різні боки, тож світло йде навколо опори. Траверса ТР має вигляд прямої планки: прожектори стоять в один ряд (у ТР8 і ТР9 у два) і світять в один бік. Окремо від них ОГ6–ОГ10: рами-консолі на 1–4 прожектори.

Коли кількість прожекторів уже відома, починайте з таблиці:

Прожектори на опорі: перевірка за масою й площею

Візьмемо прожектор масою 20 кг і площею вітрового навантаження 0,2 м²: це верхні межі для щогл нашого ряду ПМВ. Три такі прожектори на оголовку ОГ1 дають 3 × 20 = 60 кг і 3 × 0,2 = 0,6 м². Вісім на ОГ5 дадуть 8 × 20 = 160 кг і 8 × 0,2 = 1,6 м².

Тепер порівняємо з таблицею УМО-8 за 400 Па. За площею запас є: 0,6 м² проти 2,396 м² на осі. За масою запасу немає. 60 кг більше за 50 кг, закладені в таблиці, і навіть один прожектор на ріжку (20 кг) важчий за 15 кг на ріжок. Тому опору під групу прожекторів розраховують окремо, а не беруть із ряду для світильників.

Що вказати в запиті на кронштейн, оголовок чи траверсу

• марку або кількість ріжків чи прожекторів і схему: світло навколо опори чи в один бік;
• діаметри за каталогом (48 мм у таблиці КО, 60 мм у марках КП), звірені з верхом опори та посадковим місцем світильника з його паспорта; для ОГ і ТР верхній діаметр опори входить у марку (у прикладах каталогу це 60 мм);
• для ОГ і ТР: спосіб кріплення, «ф» чи «т»;
• масу й площу кожного світильника чи прожектора з його паспорта;
• серію й висоту опори та вітровий район;
• колір, якщо поверх цинку треба фарбувати.

Виліт кронштейна й висота опори

Що більший виліт, то більший згинальний момент в основі опори. Європейський стандарт EN 40-2 радить, щоб виліт кронштейна не перевищував чверті висоти опори (w ≤ h/4). Це довідкова рекомендація, а не заява про відповідність наших виробів стандарту. Про сам стандарт читайте в статті Розміри й допуски опор освітлення за EN 40-2.

У кронштейнів із таблиць вище виліт найдальшого ріжка буває 1, 1,5 або 2 м. За правилом чверті найнижча опора для кожного вильоту така:

Розрахунок: h = 4 × w, тобто 4 × 1 = 4, 4 × 1,5 = 6, 4 × 2 = 8. Це орієнтир для попереднього добору: пару «опора й кронштейн» підтверджує розрахунок за масою, площею світильників і вітровим районом.

Опори УМО різної висоти: допустима площа світильників

Вище розібрано опору УМО-8. Ті самі таблиці навантажень дають картину й для інших висот ряду: вітровий тиск 400 Па, кронштейн заввишки 1 м і виліт 1,5 м. Починаючи з 6 м, чим вища опора, тим менша допустима площа світильників: від 3,963 м² на осі опори 6 м до 0,834 м² на опорі 12 м. Дворіжковий кронштейн лишає від площі на осі близько 37 % на опорах 6 і 8 м, 36 % на 10 м і 31 % на 12 м.

Допустима сумарна площа світильників із таблиць навантажень опор УМО: на осі закладено 50 кг, на ріжку 15 кг. Частка дворіжкового від площі на осі: 1,465 ÷ 3,963 ≈ 0,37; 0,888 ÷ 2,396 ≈ 0,37; 0,516 ÷ 1,444 ≈ 0,36; 0,255 ÷ 0,834 ≈ 0,31.