Блискавкозахист вежі зв’язку й антенної щогли: що враховує проєктувальник

Що вже є у вежі, а що додають

Зовнішній блискавкозахист вежі зв’язку чи антенної щогли складається з трьох частин: блискавкоприймача на верхівці, струмовідводу й заземлювача. Стовбур вежі може виконувати роль струмовідводу, якщо виконано умови, про які йдеться нижче. Про те, з чого складається така система, докладно написано в статті Блискавкозахист щогл і веж.

Блискавкоприймач, відеоспостереження й освітлення на багатогранних вежах зв’язку ставлять як додаткове обладнання (див. Типи веж зв’язку). Ми комплектуємо вежі зв’язку громовідводом: у комплект входить блискавкоприймач на верхівці. Струмовідвід і заземлювач до комплекту не входять.

Стандарт ДСТУ EN 62305-3:2021 називає природним компонентом провідну деталь, яку поставили не заради блискавкозахисту, але яка може діяти як його частина (п. 3.15). Така деталь має стояти на призначеному місці постійно й не змінюватися (п. 5.1.3). Для сталевої вежі це аналогія: пункт написано про будівлі.

Верхівка: стрижень і зона захисту

Над найвищою антеною проєкт залишає місце під блискавкоприймач, тому висоту вежі рахують разом з ним (докладніше в статті Висота щогли й вежі зв’язку).

Яку зону захисту дає стрижень, залежить від методу розрахунку й класу системи. Три методи й параметри за класами розібрано в статті Розрахунок зони захисту громовідводу, а радіус за методом кулі можна прикинути в калькуляторі. Для вежі важить, чи потрапляють у зону антени, кронштейни й кабельні лотки на верхніх рівнях.

Вимоги п. 5.2.5 і табл. 3 стосуються бляхи й труб у системі перехоплення будівлі, тож для стінки верхньої секції вежі їх можна застосувати лише за аналогією; цифри й застереження — у статті Сталева щогла як блискавкоприймач і струмовідвід.

Стовбур як струмовідвід і стики секцій

Металеву конструкцію можна використати як струмовідвід, якщо електрична безперервність між її частинами надійна, а розміри не менші за табл. 6 (ДСТУ EN 62305-3:2021, п. 5.3.5 a). Знову ж таки це аналогія: пункт написано про частини споруд. Переріз стовбура порівнюють із табл. 6, приклад розрахунку для труб є в статті про щоглу.

Багатогранну вежу зв’язку роблять із гнутих сталевих секцій, які з’єднують телескопічно або фланцями. Їх довжина зазвичай не більше 12 м. На цих стиках струм переходить із секції в секцію, тож надійність електричного контакту між ними проєкт має показати окремо.

Стандарт радить звести кількість з’єднань до мінімуму й виконувати їх надійно: твердою лютою, зварюванням, болтами чи саморізами (п. 5.5.3). Як виконати телескопічні стики й фланці, показує проєкт.

Заземлення вежі

З погляду блискавкозахисту найкраща єдина об’єднана система заземлення, придатна й для блискавкозахисту, й для електропостачання, й для телекомунікацій (п. 5.4.1). Для вежі це означає узгодити заземлювач з тим, що вже є на майданчику.

Схем заземлювача дві: тип A (зовнішні електроди, щонайменше два) і тип B (кільцевий електрод чи фундаментний контур; п. 5.4.2). Довжини електродів, які залежать від класу системи й питомого опору ґрунту, розібрано в статті Заземлення опор. Мінімальні довжини можна не дотримувати, якщо опір заземлення менший за 10 Ом; якщо довжини не витримати й опір вищий, застосовують тип B (п. 5.4.2.1).

Електроди типу A закладають так, щоб їхні верхні краї були на глибині щонайменше 0,5 м (п. 5.4.3). Верхню частину вертикального електрода, яка доходить до глибини промерзання, стандарт радить не вважати дієвою, а до довжини вертикального електрода додає 0,5 м. Для голої скелі стандарт радить тип B.

Рекомендований опір заземлення — до 10 Ом на низькій частоті, якщо це можливо (п. 5.4.1). Це рекомендація, а не жорстка межа.

Перевірковий злучник ставлять на кожному струмовідводі, крім природного, з’єднаного з фундаментним заземлювачем (п. 5.3.6); розмикають його тільки інструментом.

Обладнання й кабелі на висоті

На вежі можуть стояти антени, освітлення, вогні й відеоспостереження. Чи потрапляє це обладнання під захист і як його приєднують до вежі, визначає проєкт.

ПУЕ (ред. 2026 р.), п. 4.2.163, відносить радіощогли до високих споруд, чия захисна дія може враховуватися для відкритих розподільних пристроїв напругою 15,75 кВ і вище. Якщо вежа чи щогла стоїть на території підстанції, цей пункт може до неї стосуватися; це визначає проєкт підстанції. Для такого обладнання електропроводку на блискавковідводі виконують за п. 4.2.167: кабелями з металевою оболонкою або кабелями без неї в металевих трубах; оболонку чи трубу заземлюють, а біля конструкції кабелі кладуть у землю не менше ніж 10 м. Це норма для підстанцій, не для кожної вежі зв’язку.

Перевірка після монтажу й під час експлуатації

Систему блискавкозахисту перевіряють під час монтажу, особливо якщо частини потім стануть недоступними, після його завершення й регулярно (ДСТУ EN 62305-3:2021, додаток E, п. E.7.1). Інтервали, що радить додаток, і зміст огляду розібрано в статті Перевірка й обслуговування блискавкозахисту.

Випробування охоплюють перевірку безперервності, особливо тих частин, що стали недоступними для огляду, і вимірювання опору заземлення; результати вимірювання опору фіксують у звіті про перевірку (п. E.7.2.4).

Що надіслати для підбору громовідводу

Для вежі чи щогли вкажіть висоту, вітровий район, тип і місце встановлення, а також що вже стоїть чи буде стояти на верхніх рівнях: антени, освітлення, відеоспостереження. Чого не знаєте, залиште порожнім, ми уточнимо. Дивіться також сторінки Вежі зв’язку і Громовідводи. Монтаж вежі виконує ліцензована будівельна компанія-партнер.