Склад проєктної документації за ДБН А.2.2-3: розділи, робоча документація, що потрібно від проєктувальника металоконструкцій

Вихідні дані й завдання на проєктування

Проєкт починається не з креслень, а з даних, які надає замовник. До них належать фрагмент містобудівної документації з генеральним планом, дані для організації будівництва й кошторису, а для виробничих об’єктів ще й номенклатура продукції, виробнича програма й технічні завдання на обладнання з тривалим циклом виготовлення. Перелік вихідних даних узгоджують при підписанні договору на кожну стадію проєктування.

При реконструкції, капітальному ремонті й технічному переоснащенні додають звіти з висновками про обстеження будівельних конструкцій, обмірні креслення, технологічні планування діючих цехів і перелік наявних будівель та підйомно-транспортних засобів, які можна використати під час робіт. Для сталевого каркаса це найважливіша частина: без обстеження не знати, на що спирається нова конструкція. Про обстеження — стаття Діагностика й оцінка стану і послуга технічне обстеження.

На цих даних замовник складає завдання на проєктування, яке затверджує сам, а проєктувальник погоджує. У ньому записують, зокрема, стадійність проєктування й те, яку стадію затверджують, клас наслідків і категорію складності об’єкта, особливі умови будівництва (сейсмічність, просадні ґрунти, підроблювані території), вимоги до протипожежного захисту, до безпеки й охорони праці, перелік будівель і споруд комплексу. Склад завдання можна змінювати відповідно до особливостей об’єкта.

З яких розділів складається проєкт виробничого об’єкта

Норма описує склад проєкту окремо для невиробничих об’єктів і для виробничих та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури. Для каркасних будівель із сталі зазвичай цікавіша друга частина. Нижче ті розділи, де проєктувальник металоконструкцій бере вихідні дані або віддає свої.

Що з металоконструкцій потрапляє в проєкт

Для сталі основний розділ — архітектурно-будівельні рішення. У ньому описують і обґрунтовують прийняті рішення, наводять монтажні схеми, категорії відповідальності конструкцій і їхніх елементів, розрахунки основних несучих елементів та принципову конструктивну схему з матеріалами й характеристиками несучих конструкцій.

Основні креслення розділу — схеми розміщення фундаментів, плани поверхів, розрізи й фасади будівель із схематичним зображенням несучих та огороджувальних конструкцій, основні вузли спряження конструктивних елементів. Це і є рівень, на якому в проєкті живе КМ: достатньо, щоб визначити обсяги металу й вартість, але ще без розбивки на відправні марки й деталі.

На цьому рівні не виготовляють. Для виготовлення потрібна робоча документація.

Робоча документація

Робочу документацію норма складає з кількох частин. Основу становлять робочі креслення, які об’єднують в основні комплекти за марками: серед них КМ, КМД, залізобетонні конструкції, антикорозійний захист і інші. Поряд із ними йдуть специфікації, опитувальні аркуші, кошторис і ескізи нетипових виробів.

Склад робочої документації норма вважає орієнтовним: її можна уточнювати й доповнювати. На практиці склад комплектів КМ і КМД, що передаються виробникові, визначає завдання на проєктування та договір.

Зміни норм під час проєктування

Проєктну документацію розробляють із урахуванням усіх будівельних норм і стандартів, чинних на час її передачі у виробництво. Для вже затвердженої документації правило таке: її не коригують через введення нових норм, окрім випадків, коли нові норми підвищують вимоги безпеки, зокрема до механічного опору й стійкості, електро-, вибухо- та пожежної безпеки або доступності для маломобільних груп населення. У цих випадках потрібні будівельні роботи.

На це правило варто спиратися, коли замовник приносить креслення, яким кілька років: питання не в тому, чи змінилися норми, а в тому, чи змінилися вимоги безпеки й чи вдасться довести, що без змін не обійтися. Рішення приймає проєктувальник, а не виробник.

Проєктування можна вести чергами будівництва й пусковими комплексами, якщо це записано в завданні. У такому разі документацію першої стадії розробляють на об’єкт у цілому, з виділенням черг і комплексів, а кожній черзі потрібні санітарно-побутові умови, пожежна безпека, охорона праці й охорона навколишнього середовища. Для виробника це означає, що комплект КМД часто випускають частинами за чергами.

Авторський нагляд і зміни під час виготовлення

Після передачі документації у виробництво проєктувальник зазвичай здійснює авторський нагляд за будівництвом на підставі договору із замовником. Нагляд стежить, щоб технічні рішення відповідали затвердженому проєкту, і фіксує відступи від нього в журналі. Зміни в самі креслення таким записом не вносять: їх оформлюють за правилами внесення змін у проєктну документацію.

Для виробника з цього випливає проста практика. Якщо під час виготовлення виявилося, що вузол неможливо виконати як у кресленні або треба замінити профіль, рішення оформлюють зміною в КМД і погоджують із розробником КМ, а не виправляють на місці. Тоді й нагляд, і замовник бачать, що змінено.

Що ми робимо в цій схемі

Наш напрям — креслення КМ і КМД, виготовлення металоконструкцій за кресленнями замовника й технічне обстеження. Інші розділи проєкту (генеральний план, технологічну частину, кошторис) виконує генеральний проєктувальник об’єкта. Щоб почати КМ або КМД, нам потрібні завдання на проєктування чи вихідні дані, навантаження від обладнання й схеми розміщення, а за реконструкції ще й звіт про обстеження.

Посилання: проєктування КМ і КМД, виготовлення металоконструкцій, технічне обстеження. Склад комплектів КМ і КМД описано в статтях стадії КМ і КМД, креслення КМ і креслення КМД. Монтаж на об’єкті виконує партнерська будівельна компанія.

Нормативи й чинність

• ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» зі Змінами № 1 і № 2: стадії, склад розділів проєкту й робочої документації, вихідні дані та завдання на проєктування. Станом на жовтень 2026 року документ значиться чинним в актуалізованій редакції. Чинність і чинна редакція потребують перевірки; у первісному тексті 2014 року стадії залежали від категорії складності об’єкта, а в редакції зі змінами — від класу наслідків, тому для роботи беруть актуалізований текст.
• ДСТУ 9243.4:2023 «Система проєктної документації для будівництва. Основні вимоги до проєктної документації»: набрав чинності з 1 квітня 2024 року. Чинність і чинна редакція потребують перевірки.
• ДСТУ 9286:2024 «Правила виконання проєктної та робочої документації металевих будівельних конструкцій» і ДБН В.1.2-14:2018 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд» (клас наслідків). Чинність і чинна редакція потребують перевірки.

Порядок авторського нагляду визначають чинні нормативні документи та договір; їх чинність перед укладанням договору потрібно перевірити окремо.