Технологія гарячого цинкування

Для забезпечення переміщення виробів при гарячому цинкуванні вони повинні бути закріплені на спеціальних траверсах.

Перед гарячим цинкуванням вироби піддаються хімічній обробці, тому що поверхні виробів, призначених для гарячого цинкування, повинні бути чистими.
Стадії процесу:

Знежирення: перед травленням металів (видалення окисів хімічним способом, без якого неможливе цинкування) необхідно видалити маслянисті й мастильні речовини з їхньої поверхні. Таким чином, ціль знежирення – видалення з поверхні маслянистих і/або мастильних речовин з використанням кислотних розчинів.

Травлення: необхідно для видалення оксидів заліза з поверхні матеріалів. Для травлення використовують кислоту з інгібітором корозії, який необхідний для зупинки продовження ефекту травлення металу після видалення окису.

Промивання: для повного видалення кислотного розчину після травлення проводиться промивання виробів у ванні з водою.

Флюсування: проводиться в гарячому рідкому розчині хлористого цинку/амонію з метою підготовки поверхні металу для правильної «реакції» з розплавленим цинком і для запобігання утворення окису при наступному процесі сушіння.

Сушіння: вироби поміщають у камеру сушіння, де циркулює гаряче повітря при температурі близько 100° C. Таким чином, матеріал сушиться й нагрівається, що дозволяє знизити термошок від високих температур гарячого цинкування.

Цинкування: проводиться зануренням у цинк, зміст чистого цинку не менш 98,5 %, при температурі близько 450° C. При гарячому цинкуванні допускаються добавки алюмінію або інших елементів у відповідності зі специфікою вимог цинкування.

Охолодження: проводиться зануренням у гарячу воду тільки виробів такої конструкції, які не деформуються й не зруйнуються.
Пасивація: після гарячого цинкування матеріал може бути оброблений розчином органічних солей, який не містить хром, це запобігає утворенню білого окису, тобто того нальоту оксидованого цинку, який утворюється в результаті зберігання виробів у вологих і непровітрюваних приміщеннях. Пасивація проводиться шляхом занурення конструкцій у спеціальний розчин і сушиться при температурі 70°C перед його впакуванням.

Перевірка: дві властивості покриття після гарячого цинкування, які ретельно розглядаються після процесу цинкування, — товщина покриття й зовнішній вигляд покриття. Різні прості фізичні й лабораторні тести виконуються для визначення товщини, однорідності, рівня прилипання й зовнішнього вигляду

Гаряче цинкування - вимоги до виробів

У конструкціях виробів, що підлягають гарячому цинкуванню, не повинне бути кишень, закритих порожнин і повітряних мішків; усі порожнини повинні бути доступні для безперешкодного надходження й виходу з них рідин, розплавленого цинку й газів.

Порожні вироби й вироби складної форми піддають пробному гарячому цинкуванню.

Не допускається, щоб уникнути вибуху, наносити покриття на вироби, що мають закриті порожнини.

Зварювання елементів конструкцій слід робити встик, або двосторонніми швами, або однобічним швом з підварюваням.

Не допускається цинкувати вироби зі звареними з'єднаннями внахлест.

Вимоги до поверхні основного металу:

• на поверхні основного металу не допускається: загорнена окалина, задирка, пори, включення, зварювальні шлаки, залишки формувальної маси, графіту, змащення, металевої стружки, маркировочної фарби;
• на поверхні литих виробів не повинне бути пор і усадочних раковин;
• зварювальні шви повинні бути рівномірними, щільними й суцільними по всій довжині;
• гострі кути й кромки виробів, за винятком технічно обґрунтованих випадків, повинні бути округлені радіусом не менш 0,3 мм;
• поверхня виробів, що підлягають гарячому цинкуванню, повинна бути очищена знежиренням, наступним травленням, потім зафлюсована;
• ступінь очищення поверхні від окалини й продуктів корозії - 1 за ДСТ 9.402-80.

Гаряче цинкування - характеристика хімічного складу стали

Для найкращого покриття методом гарячого цинкування використовуються заготовки з низьковуглецевої сталі ДЕРЖСТАНДАРТ 380-94, 1050-88, 27772-88. Сталь повинна містити кремнію < 0,37% (переважно < 0,25%); вуглецю < 0,25%. Бажане використовувати сталь однієї марки для одержання кращого зовнішнього вигляду. Цинкування конструкцій з легованих сталей не допускається.
Залежність зовнішнього вигляду цинкового покриття від хімічного складу сталі наведена в таблиці: